Стеганографічний метод на основі безпосереднього та непрямого вбудовування даних для областей зображення з різною насиченістю
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2019-34-1-115-120Ключові слова:
стеганографічна система, найменш значимий біт, непряме стеганографічне вбудовуванняАнотація
В сучасних умовах обстановки та під час проведення стабілізаційної операції об’єднаних сил Повітряні Сили України є одним з головних носіїв бойового потенціалу Збройних Сил України.
Здійснено аналіз тенденцій впровадження цифрових технологій скритного управління та передачі даних в Збройних Силах Повітряних Сил України під час побудови сучасної системи управління військами. На сьогоднішній день, крім створення нових зразків авіаційної техніки, активно виконується модернізація існуючого бортового радіоелектронного обладнання.
Метою даної статті є розробка стеганографічного методу на основі сумісного використання безпосереднього і непрямого вбудовування даних. В даній статті автори розглядають особливості використання стеганографічних методів для приховування інформації в умовах сучасного збройного протистояння. Сформовано вимоги до стеганографічного методу, які полягають у мінімізації та розподіленні спотворень вихідного зображення-контейнера в результаті вбудовування інформації. Визначено основні вимоги при розробці методу непрямого вбудовування. Розроблений метод непрямого стеганографічного вбудовування, який полягає у модифікації робочих елементів блоку відносно еталонної точки по трьом рівням. Створено систему прямого та зворотного стеганографічного перетворення на основі розробленого методу непрямого вбудовування.
Посилання
1. Verba, V., Sydorenko O. (2001). Metodychne napovnennia kursu «Proektnyi analiz» [Methodical content of the course "Project Analysis"]. Sytuatsiina metodyka navchannia: ukrainskyi dosvid. Tsentr innovatsii ta rozvytku, 165-170.
2. Dolgorukov A. Case-study method as modern technology of vocational training.
3. Zhyhylei, Y. M. (2012). Formyrovanye professyonalnykh kompetentsyi s pomoshchiu keismetoda v vysshem obrazovanyy [Formation of professional competencies using the case-method in higher education]. Prepodavatel KhKhI vek, 29-36.
4. Malysheva M.A. (2011). Sovremennye tekhnolohyy obuchenyia y ykh rol v obrazovatelnom protsesse [Modern technologies of teaching and their role in the educational process]. Sovremennnye tekhnolohyy obuchenyia v vuze (opyt NYU VShЭ v Sankt-Peterburhe). – SPb, 6-25.
6. Pohrebelnaia N. Y. (2008). Keis-metod kak uslovye formyrovanyia yssledovatelskykh sposobnostei studentov vuza [Case-method as a condition for the formation of research abilities of university students]. Nauka y shkola, 73.
7. Surmin Yu. P. (2005). Metod analizu sytuatsii (Case study) ta yoho navchalni mozhlyvosti. Hlobalizatsiia i Bolonskyi protses: problemy i tekhnolohii [Case-study method and its educational capabilities. Globalization and the Bologna process: problems and technologies], 71-82.
8. Surmyn Yu.P.(2002). Sytuatsyonnyi analyz, yly Anatomyia Keis-metoda [Situational Analysis, or Case Method Anatomy]. Tsentr ynnovatsyi y razvytyia, 41-56.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
