Геопросторовий аналіз як метод космічної ситуаційної обізнаності
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2019-34-1-76-82Ключові слова:
геопросторовий аналіз, космічна обстановка, космічна ситуаційна обізнаністьАнотація
Нинішній стан космічної діяльності у сфері оборони України не в повній мірі забезпечує вирішення завдань обороноздатності держави та потребує суттєвого удосконалення. Зокрема, за напрямком моніторингу навколоземного космічного простору та формування достовірної космічної ситуаційної обізнаності на різних рівнях державного та військового управління. Актуалізує та загострює цю проблему космічна складова (космічна розвідка, супутникова навігація, супутниковий зв'язок тощо) російської гібридної війни проти України, яку забезпечують потужна ракетно-космічна галузь і космічні війська Російської Федерації. Слабкість вітчизняної інфраструктури моніторингу космічного простору та відсутність спеціалізованих (насамперед – радіолокаційних і радіопеленгаційних) засобів оперативної цілодобової розвідки космічної обстановки обумовлюють необхідність розроблення та застосування інформаційно-аналітичних і програмно-алгоритмічних методів і способів виявлення, ідентифікації (розпізнавання) та супроводження космічних апаратів і їх орбітальних угруповань. На підставі аналізу сучасного іноземного та вітчизняного досвіду формування космічної ситуаційної обізнаності, досвіду застосування геоінформаційного підходу та проведення геопросторового аналізу у різних сферах діяльності авторами обґрунтовані пропозиції щодо використання геопросторового аналізу як методу космічної ситуаційної обізнаності, розроблена загальна послідовність його проведення. Визначені напрями подальших досліджень щодо розроблення загального та часткових алгоритмів геопросторового аналізу для вирішення завдань виявлення, ідентифікації (розпізнавання) та супроводження орбітальних і наземних елементів космічних систем, проведенням натурних експериментів, що мають підтвердити працездатність геопросторового аналізу як методу космічної ситуаційної обізнаності, а також розроблення рекомендацій із його застосування у практиці вітчизняної космічної діяльності у сферах національної безпеки та оборони.
Посилання
1. Andriyev F. M., Kovbasyuk S. V. Opportunity of a multipositional complex, created on the basis of national radars of ultrasonic detection of ballistic and space objects. Space science and technology. 2009. No. 5, vol. 15. P. 74–81.
2. Bespalko I. А., Gerasimov V. S., Pekarev D. V., Savchuk A. V. Ways of increasing the effectiveness of informational support of the Air Forces of the Air Forces in relation to the state of the space environment. Newest technologies – for the protection of airspace: theses of the reports of the Ninth Sciences. conf. Kharkov Air Force University named after Ivan Kozhedub, April 17–18, 2013 Xarqui: HUPPS them. I. Kozheduba, 2013. P. 311.
3. Viporkhanyuk D. M., BespalkoI. A., Demchenko O. V., Rassokhina I. V. The analysis and estimation of the space situation by military management bodies on the example of theUS armed forces. Prospects for the Development of Arms and Military Equipment of the Land Forces: Sb. Abstracts of International Science. Tech. Conf. 14–16 May 2014 Lviv: AIS, 2014. P. 157–158.
4. Reznikov Yu. V., Kulagin K. K., Polyakov A. V. Recommendations on the use of the system of control and analysis of the space environment in the interests of the Armed Forces of Ukraine. Science and Technology of the Air Forces of the Armed Forces ofUkraine. 2014. No. 3 (16). P. 161–163.
5. Kanevsky L. B., Kovbasyuk S. V. Application of Optical Means of Observation to Control the Space Space inUkraine. Bulletin of theZhytomyrState Technological University. Series: Technical Sciences. 2014. No. 1 (68). P.44–50.
6. Rakushev M. Yu., Kovbasyuk S. V. Ways of improvement of trajectory processing for space observation devices in the system of control and analysis of space. Modern information technologies in the field of security and defense. 2017. No. 2 (29). P. 71–32.
7. Pichugin M. F., Karlov D. V., Klimishhen O. O., Kozhushko Y. M. Review of programs and requirements of NATO's governing documents in relation to space situational awareness. Collection of scientific works of Kharkiv National University of Air Forces. 2017. Number 2. P. 59–63.
8. Viporkhanyuk D. M., Kovbasyuk S. V. Basis of Space Situational Awareness (SSA). Foreign and domestic experience of space activities in the field of defense: monograph. Zhytomyr: Publisher O. O. Evenok, 2018. 532 p.
9. De Mers, Michael N. Geographical Information Systems. Basics Per. from englishMoscow: Date +, 1999. 489 p.
10. Mitchell E. Guidance on GIS analysis. Part 1: Spatial models and interconnections. Per. from englishKiev: EUMOM Co, Stylish. 177 p.
11. Ishchuk O. O., Korjnev M. M., Koshlyakov O. E. Spatial analysis and simulation in GIS: tutorial. Kyiv: Publishing andPrintingCenterKyivUniversity, 2003. 200 p.
12. Shipulin V. D. Fundamentals of GIS Analysis: Teach. manual. Kharkiv: KHNUMG, 2014. 330 p.
13. Geoinformation Systems and Databases: monograph / Zatserkovny V. I. and others. Nizhyn: NDU them. M. Gogol, 2014. 492 p.
14. Geoinformation Systems in the Sciences of the Earth: monograph / Zatserkovny V. I. and others. Nizhyn: NDU them. M. Gogol, 2016. 510 p.
15. Geographic information systems and databases: monograph. Kn. 2 / Zatserkovny V. I. and others. Nizhyn: NDU them. M. Gogol, 2017. 237 p.
16. Popov M. O., Serydinin E. S. Geoinformation Systems and Technologies in Problems of Defense and National Security. Science and defense. 2009. No. 3. P. 49–56.
17. Popov M. O. Geospatial intelligence in operations of the armed forces. Science and defense. 2010. Number 2. P. 30–39.
18. Kukharsky I. A., Podlipaev V. O., Atrasevich O. V., Shumeiko V. O. Creation of geospatial data base of exploration objects using the data of remote sensing of the Earth and geoinformation systems. Armament systems and military equipment. 2013. No. 2 (34). P. 111–113.
19. Podlipaev V. O. Geospatial intelligence as a way to implement a geoinformation approach in the integrated processing of intelligence information. Information processing systems. 2013, No. 5 (112). P. 53–55.
20. Kukharsky I. A., Podlipaev V. O., Atrasevich O. V, Shumeiko V. O. Definition and basic concepts of geospatial intelligence. Information processing systems. 2013. No. 6 (113). P. 96–98.
21. Orlov P. Yu., ZhurkinI. G. The use of geoinformation technologies for modeling near-Earth space. Actual problems of creation of space systems of remote sensing of the Earth: Sb. theses reports of the Sixth International Scientific and Technical Conference.Moscow: VNIIEV Corporation, 2018. P. 126–128.
22. The Military Standard of the Inspectorate 01.101.007–2017 (01) “Military Intelligence. Geospatial intelligence. Terms and Definitions”. Edition 1.
23. Friez P. V. Fundamentals of the orbital motion of spacecraft: a textbook. Zhytomyr: ZVI NAU, 2012. 348 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
