СТРАТЕГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРНЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2015-24-3-202-212Ключові слова:
воєнний кіберконфлікт, кібервійна, кібероборона.Анотація
Стратегія воєнної безпеки кіберпростору України (далі – Стратегія) грунтується на результатах аналізу та прогнозування воєнно-політичної обстановки, принципах оборонної достатності, високої готовності до оборони, системності оборонного планування, а також визначених Верховною Радою України засадах внутрішньої та зовнішньої політики. Основні положення Стратегії є похідними від Воєнної доктрини України та Стратегії національної безпеки України, розвивають їх положення за напрямами забезпечення воєнної безпеки кіберпростору України та спрямовані на протидію агресії з боку Російської Федерації у кіберпросторі. Саме тому виконання зазначених вище критеріїв є необхідним для набуття членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору, забезпечення рівноправного взаємовигідного співробітництва за напрямом кібербезпеки (кібероборони) у воєнній, воєнно-економічній та військово-технічній сферах з усіма заінтересованими державами-партнерами.Посилання
The decree of the President of Ukraine “On Strategy of national security of Ukraine”, available at: http://zakon.rada.gov.ua/287/2015;
The law of Ukraine “About Armed Forces of Ukraine”, available at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1934-12.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
