ПОЛІТИКА “ПРИНЕСИ СВІЙ ПРИЛАД” ТА WI-FI ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2015-0-2(23)-124-130Ключові слова:
Політика “Принеси свій прилад”, Wi-Fi, військовий навчальний закладАнотація
У статті досліджується концепція поєднання політики “Принеси свій прилад” та Wi-Fi технології з існуючою інформаційною політикою та інфраструктурою типового військового навчального закладу. В умовах фінансових обмежень багато військових навчальних закладів в багатьох країнах зіштовхнулися з проблемою оновлення комп’ютерної техніки. Для того щоб надати працівникам та слухачам (курсантам) можливість ефективно працювати в умовах неможливості оновлення комп’ютерної техніки повинна бути прийнята нова політика “Принеси свій прилад”. Ця політика безпосередньо пов’язана з розвитком Wi-Fi інфраструктури организації. Очевидно, що впровадження цієї політики разом з Wi-Fi технологією дозволить війсковому навчальному закладу долучити до інформаційного процесу не лише існуюче комп’ютерне обладнання, але й значну кількість особистих засобів. На сьогоднішній день використання безпроводових технологій у багатьох військових організаціях заборонено через заходи інформаційної безпеки тому у статті розглянуто переваги нового підходу з точки зору мережецентричності, ефективності, надійності, безпеки та вартості. Стаття базується на досвіді автора та відображає його пропозиції виключно для нетаємного інформаційного середовища а також пов’язані з цим потенційні фінансові переваги.Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.