УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ РОЗРОБЛЕННЯ СЦЕНАРІЇВ ВОЄННИХ (БОЙОВИХ) ДІЙ УГРУПОВАННЯ ВІЙСЬК
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2015-0-1(22)-182-186Ключові слова:
сценарій бойових дій, сценарний аналіз, метод прогнозуванняАнотація
Відповідно до існуючих методичних положень для визначення доцільного способу ведення операції (бойових дій) є необхідність в оцінці ефективності можливих варіантів її ведення та порівняння отриманих результатів. Кількісні значення показників для порівняння різних варіантів ведення операції (бойових дій) можуть бути отримані за допомогою моделювання. Опис умов для оцінювання ефективності способів ведення операції (бойових дій) пропонується називати сценарієм воєнних (бойових) дій. Сценарії воєнних (бойових) дій повинні відображати динаміку застосування військ (сил). На теперішній час в методичних положеннях розроблення сценаріїв воєнних бойових дій не в повній мірі розкриті питання оцінювання проміжних результатів моделювання, що потребують зміни раніше визначеного варіанта застосування військ (сил).
При удосконаленні методичних положень розроблення сценаріїв запропоновано використовувати метод прогнозування процесів, що базується на методології сценарного аналізу соціально-економічних систем. Сутність методу полягає в створені базисного сценарію динаміки процесу, який розглядається як послідовний вибір експертно-значущих проміжних станів (етапи операції). Для кожного такого стану будуються можливі “мікросценарії” та проводиться оцінка ступеню їх відхилень від базисного сценарію з використанням технологій багатомірного аналізу “Мікросценарії” у подальшому об’єднуються. Рішення про характер застосування протидіючих угруповань військ (сил) на кожному наступному етапі моделювання операції приймають експерти.
Порядок розроблення сценарію воєнних (бойових) дій угруповання військ (сил), в основному, відповідає традиційному методу роботи органу військового управління і ґрунтується на особистих оцінках фахівців (експертів), їх знаннях і досвіді. Відмінність полягає у використанні математичних методів для вибору найбільш доцільних (вірогідних) “мікросценаріїв” на етапах операції (бойових дій). Точність прогнозування воєнних (бойових) дій буде залежати не тільки від кваліфікації експертів, а й від правильності визначення етапів операції (бойових дій). Відмінність запропонованих методичних положень полягає у використанні математичних методів для вибору найбільш доцільних (вірогідних) “мікросценаріїв” на кожному з визначених експертами етапі операції (бойових дій).
Посилання
Radvyk B. (1972), Military Planning and analysis systems. [Military planning and analysis systems], Military Publishing, Moscow, 479 p.
Bogdanovich V.Y., Romanchenko I.S., Svyda I.Y. (2011), Theoretical foundations of national security of Ukraine in the conditions of non-alignment. [Theoretical basis of the national security of Ukraine in conditions neutrality], Lviv, AFA, 414 p.
Zgurovsky M.Z. (2001), System methodology of foresight. [System methodology of prediction] Kyiv, Polytechnic, 50 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
