РОЗРАХУНОК ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ТА ТРАНЗИТНОЇ ЗАТРИМКИ ПРИ ПЕРЕДАЧІ ПО ЛІНІЯМ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2015-0-1(22)-55-59Ключові слова:
інженерна методика, оптимізація, пропускна здатність, час затримки, транзитна затримкаАнотація
У даній статті запропонована інженерна методика визначення пропускної здатності лінії телекомунікаційної мережі. Запропоновано варіант інженерного синтезу телекомунікаційної мережі, який є комбінованим процесом сполучення математичних та евристичних методів. Інженерний синтез пропонується векторним і глобальним, тому що повинен завершуватися розробкою мережі, оптимальної з погляду її практичного застосування. Враховані усі суттєві для мережі показники якості включаючи економічні і конструктивні.
При інженерному синтезі не може бути такої ситуації, щоб суттєвим був тільки один показник якості: завжди буде щонайменше два суттєвих показники – вартість та показник, що характеризує основний ефект, що досягається при застосуванні мережі (ефективність). Якщо не буде врахований хоча б один iз суттєвих для практичного застосування показників якості, мережа не може вважатися оптимальною. Cинтез телекомунікаційної мережі звичайно складається з синтезу структури, оптимізації параметрів i дискретного вибору мережі. Якщо топологія мережі зберігається незмінною, можна сформулювати задачу оптимізації пропускної здатності лінії. Вирішення задачі з пропускною здатністю, яка безперервно змінюється може слугувати відправним моментом для вибору дискретного значення пропускної здатності.
Наведено співвідношення для повної вартості і характеристиками лінії, яке є лінійним. Виведено формулу середньої затримки для і-тої лінії, яка задається часом очікування в черзі. На основі середньої затримки розраховується подібне середнє значення для числа проходження даного пакету через деяку лінію під час його транзитних переміщень. Розраховано пропускні здатності, які мінімізують час затримки при постійній вартості лінії і знаходяться методом невизначених множників Лагранжа. Визначена пропускна здатність лінії по відношенню до передачі трафіку по і-тій лінії в режимі насичення (чиста пропускна здатність). Наведено формулу для розрахунку величини результативної транзитної затримки при передачі по лініям з визначеною пропускною здатністю.
Посилання
Ginzburg B. M. (1979) Decomposition algorithm for optimizing the distribution of flows in a communication network computers. [Dekompozitsionnyiy algoritm optimizatsii raspredeleniya potokov v seti svyazi EVM], In the book: Management in networks and communication nodes, Nauka, Moscow, pp. 65–78.
Steklov V. K., Karpenko N. F. (1999) Multi–criteria optimization of systems of telecommunication networks management. [Mnogokriterialnaya optimizatsiya sistem upravleniya telekommunikatsionnyimi setyami], Zviazok, No. 6, pp. 13–16.
Denisov A. A., Kolesnikov D. N. (1982) The theory of large control system: Train aid for the institutes of higher. [Teoriya bolshih sistem upravleniya: Uchebnoe posobie dlya vuzov], Energoizdat, Lenignradskoe otdelenie, Leningrad, 288 p.
Molchanov A. A. (1988) Simulation and planning of complex systems. [Modelirovanie i proektirovanie slozhnyih sistem], Vyshcha shkola, Kyiv, 359 p.
Kuo F. F. (1985) The protocols and methods of management in data networks. [Protokolyi i metodyi upravleniya v setyah peredachi dannyih], Radio i svyaz, Moscow, 480 p.
Steklov V. K., Berkman L. N. (1999) Evaluation of the channel capacity in management system modern information networks. [Otsenka propusknoy sposobnosti kanalov sistemyi upravleniya sovremennyimi informatsionnyimi setyami], Visnyk Ukrainskoho Budynku ekonomichnykh ta naukovo–tekhnichnykh znan, Kyiv, No. 8, pp. 14–18.
Devis D., Barber D. (1979) The networks for computing machines. [Seti dlya vyichislitelnyih mashin], Moscow, 300 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
