МАТЕМАТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ЗБОРУ ТА ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ВІД ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ МОНІТОРИНГУ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2015-0-2(23)-44-53Ключові слова:
інформаційна система, ситуаційне управління, модель, моніторингАнотація
У статті розглянуто математичне забезпечення автоматизованої системи збору та обробки інформації від технічних засобів моніторингу. Виділено проблематику, що обмежує можливості відомих підходів до побудови подібного класу складних систем. Показано можливість застосування ситуативного підходу до синтезу структури системи, для реалізації якого запропонована графодинамічна модель опису складної розподіленої інформаційної системи. Визначено напрями вдосконалення алгоритмів об’єднання та обробки інформації від різнорідних інформаційних джерел.
Посилання
Scherba A. A. (2014), Evolution reconnaissance and fire technology based on networkcentric management principles. [Evolyutsiya rozviduvalno-vognevoyi tehnologiyi na osnovi merezhetsentrichnih printsipiv upravlinnya], Visnik Hmelnitskogo natsionalnogo universitetu, No. 4, pp. 109–112.
Tsvirkun A. D. (1982), Fundamentals of structure synthesis of complex systems. [Osnovyi sinteza strukturyi slozhnyih sistem], Nauka, Мoscow, 200 p.
Kuzmin I. V. (1981), Basics of modeling of complex systems: a textbook for university students. [Osnovy modelirovaniya slozhnyih sistem : ucheb. posob. dlya studentov vuzov], Vyisshaya shkola, Kiev, 360 p.
Seydzh E., Mels Dzh. (1976), Estimation theory and its application in communication and management. [Teoriya otsenivaniya i yeyo primeneniye v svyazi i upravlenii], Svyaz, Mocsow, 350 p.
Zhdanyuk B. F. (1978), Fundamentals of statistical processing trajectory measurements. [Osnovy statisticheskoy obrabotki traektornyih izmereniy], Sovetskoe radio, Мoscow, 350 p.
Kuzmin S. Z. (1986), Fundamentals of design of digital radar data processing. [Osnovyi proektirovaniya sistem tsifrovoy obrabotki radiolokatsionnoy informatsii], Radio i svyaz, Мoscow, 352 p.
Morozov A. O., Kuzmenko G. Ye., Lytvynov V. A. (2009), The situational centres. The theory and practice: the collection of articles. [Sytuatsiyni tsentry. Teoriya i praktyka : zbirnyk statey], Vydavnyctvo SP “Intertehnodruk”, Kyiv, 223 p.
Prigozhin I. R., Stengers I. (1986), Order out of chaos. New dialogue between man and nature. [Poryadok iz haosa. Novyiy dialog cheloveka s prirodoy], Progress, Мoscow, 432 p.
Ivahnenko A. G. (1981), Inductive method of self-organizing models of complex systems. [Induktivnyiy metod samoorganizatsii modeley slozhnyih sistem], Naukova dumka, Кiev, 296 p.
Pospelov D. A. (1986), Contingency management theory and practice. [Situatsionnoe upravlenie: teoriya i praktika], Nauka, Мoscow, 288 p.
Semenov A. S. (2010), Fractal developing architectures. [Fraktalnyie razvivayuschiesya arhitekturyi], Upravlenie bolshimi sistemami, Spetsialnyiy vyipusk 30.1 “Setevyie modeli v upravlenii”, pp. 91–103.
Perepelitsya V. O., Sergeeva L. N., Pozdnyakova A. Yu. (1999), The role of inductive definition of fractal graph in the evaluation of its numerical characteristics. [Rol Induktivnogo viznachennya fraktalnogo grafu v otsIntsI yogo chislovih harakteristik], Visnik Zaporizkogo derzhavnogo universitetu, No. 2, pp. 13–23.
Ageev D. V. (2010), Methodology description of the structure of modern telecommunication systems using multi-layer graphs. [Metodika opisaniya strukturyi sovremennyih telekommunikatsionnyih sistem s ispolzovaniem mnogosloynyih grafov], Vostochno-Evropeyskiy zhurnal peredovyih tehnologiy, No. 6/4 (48), pp. 56–59.
Venttsel E. S. (1999), Theory of probability. [Teoriya veroyatnostey], Vyisshaya shkola, Мoscov, 576 p.
Rotshteyn A. P. (1999), Intelligent identification technology: fuzzy sets, genetic algorithms, neural networks. [Intellektualnyie tehnologii identifikatsii: nechetkie mnozhestva, geneticheskie algoritmyi, neyronnyie seti], Universam-Vinnycja,Vinnitsa, 320 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
