ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ СПЛАЙН-АПРОКСИМАЦІЇ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ЗАДАЧ ОЦІНКИ ЗАХИЩЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2014-0-3(21)-69-72Ключові слова:
захист інформації, сплайн, сплайн- апроксимація, загроза, нейромережа.Анотація
В статті розглядається застосування методу сплайн-апроксимації для дослідження проблемних задач інформаційної безпеки. Для оцінки захищеності інформації необхідно враховувати та дослідити всі можливі технічні канали витоку інформації. Універсальним методом аналізу таких процесів є метод статистичного моделювання. Суттєвою проблемою є також захист програмного забезпечення мережевих серверів, де виявлення інформаційної загрози носить чітко виражений статистичний характер і розв'язується методами теорії ймовірності і теорії статистичних рішень. Процес захисту інформації розглядається як процес обслуговування потоку вимог до систем захисту інформації, викликаного необхідністю реагування на загрози інформації з метою їх недопущення або знешкодження. Постає необхідність розрахунку імовірності правильного виявлення загроз для інформації. В даному випадку ефективним виявляється метод сплайн-апроксимації емпіричних залежностей, який дозволяє розрахувати дані імовірності.Посилання
Bohush V. M., Dovydykov O. A., (2006), Planning secure computer systems and networks, [Proektuvannia zakhyshchenykh kompiuternykh system ta merezh], DUIKT, p. 5.
Korneichuk N. P. (1984), Splines in approximation theory, [Splaynyi v teorii priblizheniya], М. : Nauka,. p. 352.
Lukatskyi A. V., (2003), Attack detection, [Obnaruzhenie atak], SPb. BHV-Peterburg, p. 624.
Borisov V. V., Kruglov V. V., Fedulov A. S., (2012), Indistinct models and networks, [Nechetkie modeli i seti], 2 izd. M. : Goryachaya liniya – Telekom, p. 284.
Hlaponin Yu. I., Device for Pattern Recognition Learning, [Ustroystvo dlya obucheniya raspoznavaniyu obrazov] Inventor's certificate of 16.05.91 № 4944920/24.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
