ОЦІНКА БОЙОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ З РАДІОПОДАВЛЕННЯ СУПУТНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ З ВИКОРИСТАННЯМ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ПОСТАНОВКИ ПЕРЕШКОД В ОПЕРАЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2014-0-3(21)-23-26Ключові слова:
станція супутникового зв’язку, лінія супутникового зв’язку, радіоподавлення, безпілотний літальний апарат постановки перешкодАнотація
У статті розглянуто застосування групи безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для постановки перешкод наземним станціям прийому супутникового зв’язку з використанням методів колективного управління. Завдання оцінки бойових можливостей з радіоподавлення супутникового зв’язку з використанням БПЛА постановки перешкод, як для однієї станції супутникового зв’язку (лінії супутникового зв’язку) так і для декількох є актуальним. Тому постає питання застосування групи багатофункціональних БПЛА, що можуть використовуватись також в антитерористичних операціях для постановки перешкод стаціонарним (мобільним) станціям супутникового зв’язку. На прикладі застосування БПЛА постановки перешкод була проведена оцінка бойових можливостей з радіоподавлення супутникового зв’язку.
Таким чином, проведена оцінка бойових можливостей засобів радіоподавлення супутникового зв’язку дозволяє обґрунтувати необхідний ресурс цих засобів для вирішення завдань з радіоподавлення супутникового зв’язкуумовного противника в операції.
В подальших дослідженнях необхідно оцінити бойові можливості групи БПЛА (до 3-х) по радіоподавленню станції супутникового зв’язку (ССЗ) або лінії супутникового зв’язку (ЛСЗ), а також оцінити бойові можливості групи БПЛА по радіоподавленню системи супутникового зв’язку (ліній супутникового зв’язку) в операційному районі, в тому числі і мобільних станцій супутникового зв’язку.
Посилання
Radetskiy V.G., Rusnak І.S., Danik Y.G. (2008), Unmanned aviation in modern armed struggle: Monograph, [Bezpilotna aviatsiia v suchasnii zbroinii borotbi], Kyiv, NAOU, 224 p.
Kalyaev, I.A. Gayduk A.R., Kapustyan S.G. (2002), Distributed systems of action planning teams of robots: Monograph. [Raspredelennye sistemy planirovanija dejstvij kollektivov robotov: monografiya], Yanus-K, Moscow, 292 p.
Kuncevich V.M. (2012), Some tasks of mobile robots group motion, [Nekotorye zadachi upravlenija gruppovym dvizheniem podvizhnyh robotov], Problemyi upravleniya i avtomatiki, № 1, P. 5-18.
Kalyaev I.A. (2002), Using collective decision-making principles when distribution of tasks flow in computer networks. [Ispolzovanie printsipov kollektivnogo prinyatiya resheniy pri raspredelenii potoka zadach v kompyuternyih setyah], Informatsionnyie tehnologii, № 6, pp. 82-85.
Kupriyanov A.I., Saharov A.V. (2007), Theoretical foundations of radioelectronic warfare. [Teoreticheskie osnovyi radioelektronnoy borbyi], “Vuzovskaya kniga”, Moscow, 350 p.
Modern radioelectronic warfare. Methodological issues. [Sovremennaya radioelektronnaya borba. Voprosyi metodologii], Pod red. Radzievskogo V.G., “Radiotehnika”, Moscow, 2006, pp. 154–276.
Lіpatov A.O., Maznychenko Y.A., Cherkasova Y.O., Bondarenko O.E., (2014), Protection of satellite communications systems of radio electronic suppression”, [Zakhyst system suputnykovoho zviazku vid radioelektronnoho prydushennia], Naukovyi zhurnal “Suchasni informatsiini tekhnolohii u sferi bezpeky ta oborony”, № 1 (19), pp. 43-48.
Zai'ka V.F. Mishkov O.M., Kuz'min M.M. (2011), Foreign armies operational art. [Operatyvne mystetstvo inozemnykh armii], navchalnyi posibnyk, 2 vydannia, NUOU, Kyiv, 96 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
