МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛІ УЗГОДЖЕНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ВІЙСЬК
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2014-0-2(20)-88-92Ключові слова:
ефективність взаємодії, узгоджена взаємодія, активний бойовий елементАнотація
Стаття присвячена питанню можливості використання моделі взаємодії, розробка якої ґрунтується на ідеї узгодженої взаємодії, що враховує інтереси не лише управляючої підсистеми (командного центру), а й інтереси активних підсистем (бойових елементів), які виконують завдання за єдиним замислом, для оцінки ефективності та вибору оптимального способу взаємодії елементів системи протиповітряної оборони. Описано, що для досягнення узгодженості процесу взаємодії потрібно враховувати стимулюючі впливи управляючої підсистеми для компенсації втрат (витрат) активними елементами, досліджуються додатковий (синергетичний) ефект, який отримує система і елементи при узгодженій взаємодії, а також втрати кожного елемента при виконанні загального завдання. Показано, що реалізація узгодженої взаємодії в системі можлива тільки в тому випадку, якщо додатковий (синергетичний) ефект всіх елементів від узгодженої взаємодії перевищує їх витрати (втрати), якщо ж додатковий (синергетичний) ефект менше витрат (втрат), то узгоджена взаємодія в системі при даних параметрах неефективна і елементи повинні виконувати завдання окремо. Теоретичною базою для вирішення завдань узгодженої взаємодії є теорія активних систем та теорія множин.Посилання
Strategic Defence Bulletin of Ukraine (2013) National Security and Defense of Ukraine. [Strategichnyi oboronyi buleten Ukrainy], Parlam. vyd-vo, Kyiv, pp. 22-23.
Toropchin, I.O., Romanenko, U.G., Dannyk R.E. (2003) Handbook of Air Defence. [Dovidnik z protypovitrianoi oborony], Ministerstvo oborony Ukrainy, Kyiv. p.p. 295-298.
Alabugin A.A. (2005) Models and methods for effective management of the enterprise development: monograph in two books: Monographiya. [Modeli i metody effektivnogo upravleniya razvityem predpriyatiya], SUSU, Chelyabinsk. 345 p.
Barvinenko V. As there was no interaction, and no. [Vzaimodeistvie kak ne bilo, tak i net], available at: http://www.vko.ru/issues/2013/4/html.
Voronin A.N. (2011) Multicriteria decision: Models and Methods: Monographiya. [Mnogokriterialnie resheniya: modeli i metodi], NAU, Kyiv. pp. 39–41.
Managing large systems: Proceedings. [Upravlenie bolshimi sistemami: sbornik trudov], No. 8 (2004), ICS RAS, Moscow, pp. 88–105.
Burkov V.N. (1977), Fundamentals of mathematical theory of active systems. [Osnovi matematicheskoi teoryi aktivnyh sistem], Nauka, Moscow, 255 p.
Zagornaya T.O. Consistent decision-making mechanism: interaction and adaptability. [Mehanizm prinyatiya soglasovanih reshenii: vzaimodeistvie i adaptivnost], available at: http://www.mmi.fem. sumdu.edu.ua/
Novikov D.A. (2003), Stimulation in organizational systems. [Stimulirovanie v organizacionnih sistemah], Sinteg, Moscow. 312 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.