Удосконалена методика оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства Оборони та Збройних Сил України
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-97-100Ключові слова:
методичний підхід, інформаційні загрози, інформаційна безпека, критерії цілісності, критерії доступності, критерій конфіденційності, система забезпеченняАнотація
Зміст статті полягає в оцінюванні ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, яка надає змогу приймати більш обґрунтовані управлінські рішення. На даний час існують методичні підходи, які дозволяють провести оцінювання ефективності інформаційної безпеки однак в них не враховано показники безпеки інформації: цілісність, конфіденційність та доступність.
Метою статті є обґрунтування методики оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, яка на відміну від існуючих враховує показники безпеки інформації.
У статті запропоновано один з підходів щодо оцінки ефективності функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України.
Враховуючи швидкоплинність та інерційність процесів, що відбуваються в системі забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України, запропонований підхід дозволяє в короткий термін визначити ефективність її функціонування та вжити заходів для оперативного реагування на виявлені загрози.
За своєю суттю методика оцінювання ефективності системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України має певну послідовність, а саме: визначення множини вхідних даних для оцінювання ефективності функціонування системи, оцінювання частинної ефективності функціонування системи за чотирма групами обраних критеріїв, оцінювання ефективності функціонування системи.
Посилання
Стратегія інформаційної безпеки України, затверджено Указом Президента України 28 грудня 2021 року № 685/2021.
Войтко О.В. Оцінювання ефективності функціонування системи стратегічних комунікацій Міністерства оборони та Збройних Сил України. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. – 2018. –№ 3(49) – С. 97 – 99.
Богданович В.Ю., Грищук Р.В., Левченко О.В. Метод та методика оцінювання ефективності функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки. Труди університету. – 2018. – № 1(146) – С. 10 – 18.
Петренко К.М. Удосконалена система критеріїв та показників оцінювання ефективності функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки Міністерства оборони та Збройних Сил України. Труди університету. – 2022. – № 5(174) – С. 180 – 186.
Богданович В.Ю., Грищук Р.В., Левченко О.В. Система критеріїв та показників оцінювання ефективності функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2017. – №4(74) – С. 6 – 23.
Косевцов В.О., Телелим В.М., Лобанов А.А. До питання оцінювання ефективності функціонування системи забезпечення ВБД. Наука і оборона. – 2010 – №3 – С. 8 – 12.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
