Оцінювання ефективності ураження об’єктів противника, що приховуються хибними цілями
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-5-10Ключові слова:
ефективність ураження об’єктів, хибні цілі, виявлення, розпізнавання, витрати боєприпасівАнотація
Планування вогневого ураження противника здійснюється на підставі результатів оцінювання очікуваної ефективності знищення його об’єктів. Противник часто застосовує хибні цілі для приховування своїх об’єктів. Це обумовлює необхідність урахування особливостей виявлення і розпізнавання хибних цілей засобами розвідки під час оцінюванні ефективності ураження об’єктів, що розглянуто у статті.
Прийнято, що процес ураження об’єкта містить послідовне виконання завдань виявлення, розпізнавання і знищення об’єкта, які характеризуються відповідними ймовірностями. За показник ефективності прийнято математичне сподівання кількості уражених об’єктів.
У статті наведена методика оцінювання ефективності ураження об’єктів, що приховуються хибними цілям. Виявлення об’єкта (хибної цілі) в районі розвідки має випадковий характер. Тому при визначенні імовірності виявлення необхідно ураховувати імовірність отримання контакту засобу розвідки з об’єктом або хибною ціллю. У розробленій методиці імовірність отримання контакту засобу розвідки із об’єктом (хибною ціллю) пропонується визначати із урахуванням енергетичного коефіцієнта, який залежить від дальності виявлення об’єкта (хибної цілі) і висоти польоту розвідника. Це дає можливість більш обґрунтовано визначати імовірність виявлення об’єктів (хибних цілей) засобом розвідки. Імовірність розпізнавання об’єктів і хибних цілей у методиці вважаються заданими. Імовірність ураження об’єкта визначається із урахуванням кількості боєприпасів, що призначається на один об’єкт.
Також методика дозволяє оцінювати витрати боєприпасів для ураження об’єктів, що приховуються хибними цілями. Показана суттєва залежність витрат боєприпасів від імовірності розпізнавання хибних цілей та кількості їх використання для приховування об’єктів.
Розроблену методику більш доцільно застосовувати під час обґрунтування нарядів засобів для ураження об’єктів, що приховуються хибними цілями. Методика також може використовуватися для обґрунтування вимог до засобів розвідки і визначення їх характеристик. Працездатність методики показана на прикладі оцінювання ефективності ураження об’єктів противника, що приховуються хибними цілями, при застосуванні для їх розвідки безпілотного літального апарату.
Посилання
Абчук В.А. Поиск объектов / Абчук В.А., Суздаль В.Г. – М.: “Сов. радио”, 1977. – 336 с.
Абчук В.А. и др. Справочник по исследованию операций / под общ. ред. Ф.А. Матвейчука. – М.: Воениздат, 1979. – 368 с.
Волков О.І., Певцов Г.В., Клинченко В.А., Ситник Ю.Б. Оцінювання ефективності повітряної розвідки при плануванні бойового застосування її засобів / Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. – 2010. – №2(4). – С. 35-40.
Тарасов В.М. Розвідувально-ударні, розвідувально-вогневі комплекси (принципи побудови в умовах реалізації концепції мережецентричних війн, оцінка ефективності бойового застосування): монографія /за заг. Ред. Телелима В.М. / Тарасов В.М., Тимошенко Р.І., Загорка О.М. – К. : НУОУ, 2015. – 184 с.
Козирецкий Ю.Л., Кассели К.Г., Матушкин В.В. Об оценке влияния достоверности разведывательных данных на эффективность поражения объектов ограниченным количеством высокоточных боеприпасов / Военная мысль. – 2008. – №9. – С. 55-59.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
