Методика апробації проектів стратегічних концептуальних документів у сфері воєнної безпеки
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-73-78Ключові слова:
сфера воєнної безпеки, методика оцінювання проєктів концептуальних стратегічних документів, перелік показників, метод аналізу ієрархійАнотація
Останнім часом у зв’язку з інтеграцією України до Північно-атлантичного альянсу НАТО в державі розробляється велика кількість концептуальних стратегічних документів, особливо у сфері воєнної безпеки. На жаль, якість цих документів дуже часто бажає бути кращою. Розроблені концептуальні стратегічні документи дуже часто мало стикуються між собою, а іноді по деяких питаннях суперечать один одному. Отже, виникла необхідність розробити методичний апарат оцінювання концептуальних стратегічних документів ще на етапі їх розроблення.
У статті пропонується науково-методичний апарат комплексного оцінювання проєктів стратегічних концептуальних документів. Для проведення зазначеної процедури запропонований перелік показників – ступінь відповідності назви документа його структурі і змісту; ступінь врахування вимог документів вищого рівня; ступінь впливу основних положень документа на процес планування на основі спроможностей розвитку ЗС України (сил оборони); ступінь врахування документом основних положень територіальної оборони України; ступінь впливу основних положень документа на ефективність мобілізаційного розгортання ЗС України (сил оборони); ступінь впливу основних положень документа на ефективність управління ЗС України (силами оборони); ступінь впливу основних положень документа на ефективність логістичного забезпечення ЗС України (сил оборони); ступінь впливу основних положень документа на оперативне забезпечення ЗС України (сил оборони); ступінь сумісності документа з аналогічними документами НАТО. Наведений перелік показників максимально широко дозволяє оцінювати проєкти стратегічних концептуальних документів з урахуванням їх узгодженості з вже існуючими документами вищого та рівноцінного рівнів і охоплювати усі супутні сфери діяльності.
Посилання
Эддоус М., Стенсфильд Р. Методы принятия решений. – М.: «Аудит» Изд. объед. «Юнити», 1997. –587 С.
Дмитриенко В. Д. Введение в теорию и методы принятия решений. Учеб. пособие/ В.Д. Дмитриенко, В.А. Кравец, С.Ю. Леонов. – Нац. техн. ун-т «Харьк. политехн. ин-т». – Х., 2008. – 141 с.
Катренко А.В. Теорія прийняття рішень. Підручник/ А.В. Катренко, В.В. Пасічник, В.П. Пасько. – К.: BHV, 2009. – 448с.
Моделі та методи прийняття рішень : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. Ф. Волошин, С. О. Мащенко. – 2-ге вид., перероб. та допов. – К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2010. – 336 с.
Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем. Под редакцией И. А. Ушакова. – М.: Радио и связь, 1991. – 224 с.
Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий. – М.: Радио и связь, 1993. – 278 с.
Новосед В. П. Кількісні методи експертного оцінювання. / В. П. Новосед, Р. Г. Селіверстов, І. І. Артим. – К: НАДУ. 2009, – 36 с.
Теоретичні основи інформаційно-аналітичного забезпечення процесів охорони державного кордону (у контексті завдань національної безпеки України в прикордонній сфері). Монографія / В.П. Городнов, М.М. Лтивин, Д.В. Іващенко, В.А. Кириленко. Хмельницький: Вид-во НАДПС України, 2009. – 473 с.
Удосконалення методу аналізу ієрархій на основві уточнення процедур формування матриць парних порівнянь М.М. Потьомкін, М.В. Ніколаєнко, Д.І. Гразіон // –К. ІК АН України, Кибернетика и системный аналіз, 2020, том 56, №4. –С. 98-106.
Саати Т. Принятие решений при зависимостях и обратных связях. Пер. с англ. – М.: ЛКИ, 2008. – 360 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
