Підхід до побудови багатопозиційної системи місцевизначення джерел радіовипромінювання
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-31-36Ключові слова:
пеленгування, тріангуляція, поширення радіохвиль, іоносфера Землі, багатопозиційна система визначення місцезнаходження, ортодромія, азимутАнотація
Умови вирішення завдання побудови надійної системи моніторингу вимагає вирішення важливого завдання місцевизначення джерел радіовипромінювань. Серед різноманіття методів визначення координат джерела радіовипромінювання (ДРВ) діапазону коротких хвиль (КХ) найбільш широке застосування знайшов тріангуляційний (кутомірний) метод. Його реалізація вимагає наявності не менше двох приймачів-пеленгаторів, рознесених на відстань, визначену як база пеленгування, з точною взаємною тимчасовою синхронізацією при електромагнітній доступності об'єкта пеленгування одночасно для всіх постів. Постійне виконання цих умов у КХ діапазоні ускладнено з огляду на те, що характеристики поширення радіохвиль істотно залежать від профілю та електрофізичних параметрів радіотрас і схильні до сезонних і добових флуктуацій концентрації заряджених частинок у шарах іоносфери. При порушенні умов доступності або відсутності тимчасової синхронізації в системі визначення місцезнаходження єдиним доступним для вимірювання параметром стає направлення на ДРВ з одного пеленгаторного посту, що виключає можливість тріангуляційної оцінки координат.
Для усунення зазначеного недоліку у статті проведено аналіз умов іоносферного поширення радіохвиль та виявлено основні фактори, що впливають на порушення електромагнітної доступності джерел радіовипромінювання для приймачів-пеленгаторів тріангуляційної системи визначення місцезнаходження в діапазоні коротких хвиль. Представлений спосіб оцінки координат випромінювачів за вимірами амплітуд їх сигналів системою програмно-керованих приймачів, розміщених у зонах електромагнітної доступності. Отримано оцінки зміни областей розташування об'єктів при спільній оцінці амплітуд сигналів у багатопозиційній системі приймачів-вимірювачів та напрямів їх приходу віддаленими пеленгаторами.
Посилання
Радиотехническая разведка / Ю. А. Смирнов. – М. : Воениздат, 2006. – 456 с.
Добрынин И.С. Оптимизация размещения средств радиоконтроля коротковолнового диапазона волн, использующих пеленгационный метод определения координат источников радиоизлучения / И.С. Добрынин, А.Н. Бовкун, В.И. Писаревский // Зб. наук. праць ХВУ. – Х. : ХВУ, 2003. – № 3 (46). – С. 67–69.
Котенко В.М., Меленський В.Д., Шубін Д.К.. Математична модель застосування градієнтних методів для оптимізації розміщення засобів багатопозиційної радіопеленгаторної мережі короткохвильового діапазону. Вісник ЖДТУ. Серія "Технічні науки", 2014, 1(68), 59–65. (2014).
Добрынин И.С. Оптимизация размещения средств радиоконтроля коротковолнового диапазона волн, использующих пеленгационный метод определения координат источников радиоизлучения / И.С. Добрынин, А.Н. Бовкун, В.И. Писаревский // Зб. наук. праць ХВУ. – Х. : ХВУ, 2003. – № 3 (46). – С. 67–69.
Ковбасюк С.В. Методика оптимізації структури системи радіомоніторингу короткохвильового діапазону хвиль / С.В. Ковбасюк, О.І. Логінов, В.П. Любиченко // Зб. наук. праць ЖВІРЕ. – Житомир : ЖВІРЕ, 2004.
Слободянюк П.В. Радиомониторинг: вчера, сегодня, завтра (Теория и практика построения системы радиомониторинга) / П.В. Слободянюк, В.Г. Благодарный ; под общ. ред. П.В. Слободянюка. – Прилуки : ООО «Издательство «Aір-Поліграф», 2010. – 296 с.
Ковбасюк С.В. Методика оптимизации выбора параметров структуры многопозиционного радиолокационного комплекса / С.В. Ковбасюк., А.А. Писарчук // Пробл. упр. и информатики. – 2003. – № 6. – С. 120–128.
Короткі хвилі: веб-сайт. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Короткие_волны (дата звернення 01.06.2021).
Кутомірні радіонавігаційні системи: веб-сайт. URL: https://studfile.net/preview/3642480/ (дата звернення 17.09.2021).
Рембовский А.М., Ашихмин А.В., Козьмин В.А. Радиомониторинг: задачи, методы, средства (3 – е издание, под редакцией доктора тех. наук А.М. Рембовского, 640с., 2012 г.)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
