МАТЕМАТИЧНА ФОРМАЛІЗАЦІЯ ВПЛИВУ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДАЛЕКОБІЙНИХ ЗАСОБІВ УРАЖЕННЯ НА ДОСЯГНЕННЯ ВОГНЕВОЇ ПЕРЕВАГИ НАД ПРОТИВНИКОМ

Автор(и)

  • Володимир Приміренко Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-2892-581X

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-163-168

Ключові слова:

вогнева перевага, бойова ефективність, вогневі можливості, далекобійні засоби ураження, ракетний комплекс, пускова установка

Анотація

Результати аналізу локальних війн та збройних конфліктів сучасності свідчать про стійку тенденцію, в арміях провідних країн світу, до досягнення успіху у веденні воєнних дій за рахунок збільшення дольової частки участі далекобійного озброєння у вогневому ураженні противника у воєнних діях. У таких діях загальновійськові формування виконують функцію завершення розгрому противника. Зазначене у свою чергу призвело до модернізації існуючого та розроблення нового далекобійного озброєння у частині збільшення дальності стрільби та скорострільності, яке складає основу розвідувально-ударних бойових платформ загальновійськових об’єднань військ (сил). У країнах, які обмежені у своїх можливостях щодо швидкого розвитку далекобійного озброєння шляхом збільшення обсягу вогневих завдань підрозділів, які спроможні здійснювати дальнє вогневе ураження противника є обґрунтування відповідних науково-організаційних рішень, реалізація яких дасть змогу досягти потрібного ефекту від бойового застосування таких підрозділів. У статті за залежністю імовірності досягнення вогневої переваги над противником від ступеня реалізації вогневих можливостей, залучених до вогневого ураження противника, вогневих засобів обґрунтовано шляхи підвищення ступеня реалізації вогневих можливостей підрозділів, озброєних далекобійними засобами ураження. За результатами проведеного дослідження набула подальшого розвитку сукупність показників ефективності бойового застосування підрозділів, озброєних далекобійними засобами ураження. Запропоновані показники ефективності на відміну від існуючих дають змогу встановити залежність імовірності досягнення вогневої переваги над противником від ефективності бойового застосування зазначених підрозділів та обґрунтувати можливі шляхи підвищення ефективності їх застосування.

Посилання

Белесков М. М. Сучасний російський спосіб ведення війни: теоретичні основи і практичне наповнення : аналіт. доп. – К. : НІСД, 2021. – 29 с.

Raytheon DeepStrike Missile. URL: https://www.army-technology.com/projects/raytheon-deepstrike-missile/

Scott Boston, Dara Massicot. The Russian Way of Warfare. Rand Corporation, 2017. – Р. 9.

«Глубокий удар» ракетной артиллерии. URL: https://warspot.ru/9285-glubokiy-udar-raketnoy-artillerii

Jack Watling. The Future of Fires. Maximising the UK’s Tactical and Operational Firepower. RUSI Occasional Paper, November 2019. 62 р.

Michael Sterling, Soviet Reactions to NATO’s Emerging Technologies for Deep Attack. Santa Monica, CA: RAND, august 1985. 40 p.

Стратегія воєнної безпеки України. Воєнна безпека – всеохоплююча оборона : затверджена указом Президента України від 25 березня 2021 року №121/2021.

Peter B. Doran. Land Warfare in Europe. Lessons and Recommendations from the War in Ukraine. CEPA. November 2016. 13 p.

Майстренко О. В., Стужук П. І., Приміренко В. М., Адаменко М. В. Аналіз підходів до визначення можливостей формувань ракетних військ і артилерії. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький, 2015. №3 (65). С. 149–163.

Andrew Hunter, Rhys McCormick, The Army Modernization Imperative. A New Big Five for the Twenty-First Century. May 2017, 80 p.

Розвідувально-ударні, розвідувально-вогневі комплекси (принципи побудови, оцінка ефективності бойового застосування): Монографія / [В.М. Тарасов, Р.І. Тимошенко, О.М. Загорка]. – К.: НУОУ, 2015. – 177 с.

Приміренко В. М. Обґрунтування рекомендацій щодо визначення оптимальної кількості хибних пускових установок розміщених на позиціях у складі військового формування ракетних військ. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Київ, 2016. № 1 (25). С. 92–96.

Стракович О.А., Гремчук М.С., Касинский В.А. Взаимодействие сил и средств разведки и огневого поражения в бою. Вестник военной академии Республики Беларусь. Минск, 2014. №1 (42). С. 16.

Бойове застосування підрозділів ракетних військ : підручник. / Р. В. Бондар та ін. Львів : НАСВ, 2020. 269 с.

Шлейко М. Е. Методы оценки эффективности огневого поражения противника в операции (бою). Вестник КазНУ. Сер. мат., мех., инф. Казань, 2009. № 4(63). С. 45–51.

Выбить залпом: реактивные установки «Торнадо-С» получили новые ракеты. URL: https://iz.ru/1053571/roman-kretcul-aleksei-ramm/vybit-zalpom-reaktivnye-ustanovki-tornado-s-poluchili-novye-rakety.

Оперативно-тактический ракетный комплекс 9К720 "Искандер" (НАТО: SS-26 Stone). URL: https://vpk.name/library/f/iskander.html

Ліпський А., Трофімов І. Планування проти вогневого маневру артилерії та переміщення її в ході бою. Актуальні питання розвитку ракетних військ і артилерії за досвідом ведення антитерористичної операції (операції Об’єднаних сил : матеріали наук.-практ. сем., м. Київ, 26 листопада 2020 р. Київ, 2020. С. 34–40.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-28 — Оновлено 2021-06-09

Версії

Номер

Розділ

Високотехнологічні аспекти воєнного мистецтва