ВДОСКОНАЛЕННЯ ТОПОЛОГІЇ МІЖМЕРЕЖЕВИХ ЗВ’ЯЗКІВ ШЛЯХОМ ОЦІНКИ РИЗИКУ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2020-39-3-61-66Ключові слова:
глобальна маршрутизація, перехоплення маршруту, метрика довіри, кібербезпекаАнотація
Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет функціонує та постійно зростає за рахунок системи глобальної маршрутизації, масштабованість якої беззаперечна. Але ця система має певні вади інформаційної безпеки, через які існують загрози зумисного викривлення шляхів передачі пакетів з метою порушення цілісності, доступності та конфіденційності інформації. Такі дії отримали назву «перехоплення маршруту». Механізми згаданих кібератак спрямовані на нав'язування суб'єктам глобальної маршрутизації помилкового уявлення про топологію мережі при відсутності механізмів валідації цієї інформації в протоколі глобальної маршрутизації BGP-4. Повне усунення цієї вразливості неможливо без заміни протоколу BGP-4, що може тривати ще десятиліття.
Зменшення можливих наслідків кібератак на глобальну маршрутизацію потребує нової методології оцінки ефективності міжмережевих зв’язків та удосконалення топології мережі. Для цього в роботі пропонується використати сучасний ризик-орієнтований підхід, коли власник ризику використовує значення ризику в якості міри захищеності інформації. Запропонована методологія базується на аналізі топології Інтернет, суб’єктів, об’єктів та процесів глобальної маршрутизації. Визначено власника ризику, ідентифіковано самі ризики.
Запроваджено нові метрики для оцінки ризику перехоплення маршрутів – метрику довіри та метрику значущості. Метрика довіри характеризує ймовірність перехоплення маршруту на певному вузлі і залежить від метричної відстані між власником ризику та цільовим вузлом. Введено поняття суб'єкта, об'єкта та предмета довіри. Метрика значущості характеризує рівень максимального збитку, що пов’язаний з масштабом очікуваного розповсюдження хибного маршруту. Вона є комплексною і враховує кількість мережевих префіксів, що маршрутизуються через цільовий вузол, вагу префікса відповідно до його довжини, та відстань між джерелом префіксу та цільовим вузлом. Оцінка ризиків інформаційної безпеки, що базується на цих метриках, послуговує критерієм ефективності топології стосовно захисту від перехоплення маршрутів, та надає можливість приймати рішення з удосконалення міжмережевих зв’язків, використовуючи ризик як міру захищеності інформації.
Посилання
Sermpezis, P. A survey among network operators on BGP prefx hijacking / Sermpezis P., Kotronis V., Dainotti A., Dimitropoulos X. // ACM SIGCOMM Computer Communication Review, 2018,48(1), рр.64–69.
Reuter, A. Towards a rigorous methodology for measuring adoption of RPKI route validation and fltering / Reuter A., Bush R., Cunha I. et al. // Ibid, 2018, 48(1), pp.19–27.
«ISO/IEC 27000:2018 Information technology. Security techniques. Information security management systems. Overview and vocabulary». ISO/IEC JTC 1/SC 27. Feb. 2018.
«ISO Guide 73:2009. Risk management — Vocabulary». ISO/TMBG, Nov. 2009.
Зубок В. Визначення напрямків протидії кібератакам на глобальну маршрутизацію в мережі Інтернет // Електрон. моделювання, 2018, 40, №5, с.67-76.
Mui, L. A computational model of trust and reputation / Mui L., Mohtashemi M., Halberstadt A. // System Sciences, 2002, р. 2431—2439.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
