РОЗРОБКА МЕТОДУ СИНТЕЗУ ПРИРОДНО-МОВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Автор(и)

  • Володимир Сергійович Можаров
  • Максим Анатолійович Павленко
  • Владислав Миколайович Руденко
  • Євген Олександрович Судніков

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2017-30-3-50-55

Ключові слова:

оператор, система управління, інтелектуальна система, обробка інформації, синтез повідомлень, природна мова, синтаксичний розбір

Анотація

Основним предметом статті є розгляд питань взаємодії операторів з автоматизованими системами управління повітряним рухом. Одним з можливих способів взаємодії є взаємодія на природній обмеженому мові. Такий підхід вимагає розробки методу синтезу природно-мовних повідомлень. У статті проведено аналіз методів синтезу природно-мовних повідомлень в експертних системах, визначено та проаналізовано основні етапи синтезу, а також визначена доцільність використання того чи іншого методу в різних завданнях. Розроблено методи для усунення проблем, які зустрічаються при семантичному синтезі природно-мовних текстів. Розробка даного методу викликана тим, що в сучасних системах управління використовуються інтелектуальні методи обробки інформації та підтримки прийняття рішень оператором. Розробка запропонованого методу дозволить розробити систему спілкування, систему природно-мовної сигналізації і систему пояснення вироблених рішень. Експериментальна перевірка наведеного методу показала істотне зростання обґрунтованості та оперативності прийняття рішень.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-27

Номер

Том 30 № 3 (2017)

Розділ

Теоретичні основи створення і використання інформаційних технологій

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.