АРХІТЕКТУРА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКСПЕРТНО-НАВЧАЛЬНИХ СИСТЕМ З ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2020-38-2-133-138Ключові слова:
експертно-навчальна система, архітектура, система принципів, класифікаціяАнотація
Наявність повнофункціональної системи навчання військових фахівців, яка задовольняє потреби в доступі до контенту та формує відповідні компетентності у слухачів, є невід’ємною ознакою вищого військового навчального закладу. У статті проаналізовано архітектуру та класифікацію експертно-навчальних систем з підготовки військових фахівців, що може використовуватися для навчання. Експертно-навчальна система з підготовки військових фахівців побудована на трьох групах принципів: кібернетичних, педагогічних, психологічних, які є основою для проектування, зберігання та перетворення інформації, визначають форми діяльності викладача та особливості формування, функціонування і форм прояву по відношенню до психіки людини. Описано архітектура експертно-навчальних систем підготовки військових фахівців, яка взаємодіє з такими категоріями користувачів: слухач, який використовує закладені в систему знання; експерт-викладач, який передає знання до системи; експерт-психолог, який забезпечує адаптацію системи до індивідуальних особливостей слухача; експерт предметної галузі, який передає професійні знання і ділиться досвідом. Представлено умови, від яких залежить ефективність роботи експертно-навчальних систем: висока швидкість обробки інформації; накопичення і застосування результатів навчання слухачів; адаптація системи під рівні знань слухачів. Експертно-навчальна система з підготовки військових фахівців класифікована за глобальними критеріями: за типом задачі, що вирішується; за зв’язком з реальним часом; за ступенем інтеграції з іншими програмами; за ступенем доступу. Критерій за типом задачі, що вирішується включає: інтерпретацію даних, діагностику, моніторинг, проектування, прогнозування, планування, навчання. Критерій за зв’язком з реальним часом складається з статистичної, квазідинамічної та динамічної експертно-навчальних систем. Інтеграція забезпечується з автономними та гібридними експертно-навчальними системами. Ступінь доступу поділяється на відкритий та закритий. Використання експертно-навчальних систем для підготовки військових фахівців базується на інформаційній технології навчання з використанням розподіленого знання.Посилання
1. Aksenov M.V. Technology of development of the expert-training systems oriented on training of the exact disciplines: Cand. of Sciences. Moscow: 2004.
2. Antonov G. A., Pustynnikov I. N. Obuchenike and artificial intelligence or the basics of modern didactics of higher school.Donetsk. - – 2002. – 504 с.
3. Borodakiy Yu. V., Lobodinsky Yu. G. Evolution of information systems (current state and prospects).Moscow. – 2011. – 368 с.
4. Burdaev V. P., Burdaeva L. V. Expert Training Systems of the second generation: Artificial Intelligence. 2002. Т. 3. – С. 345-353.
5. Great tlumachnyj dictionary of suchasnoj Ukrainskoj movi: 250000 / uklad. ta head. ed. v. T. Busel.Kiev. – 2005. – 1728 с.
6. Golenkov V.V. Tools for designing of the intellectual training systems: Methodical manual of the course "Intellectual training and training systems" for the students of the specialty "Artificial Intelligence". Minsk. – 1999. – 102 с.
7. Jackson P. Expert systems.Moscow. – 2001. – 609 с.
8. Kuznetsov MA Simdyanov I. G. Practice of creating Web-documents. Saint-Petersburg. – 2005. – 948 с.
9. Musura V.I. Expert systems. P.1. Vinnytsia. – 2006. – 115 с.
10. Ostroukh A.V. Basics of artificial intelligence systems construction for industrial and construction enterprises. Monograph.Moscow. –2008. – 280 с.
11. Petrushin V. A. Expert-training systems / Otv. ed. A.M. Dovgyallo / In-t cybernetics of the Ukrainian SSR Academy of Sciences. Kiev. – 1992. – 196 с.
12. Russell S., Norvig P. Artificial Intelligence. Modern trekking.Moscow. – 2006. – 1408 с.
13. Popov E.V. Static and dynamic expert systems. Textbook / E.V. Popov, I.B. Fominykh, E.B. Kissel, M. D. Shapot. Moscowa. – 1996. – 320 с.
14. Shevchuk O.B. Kibernetichny principled design and disassembly of experimental imaginative systems. A student of Lugansk national university named after Taras Shevchenko: Pedagogical sciences. 2016. №1 (298). – С.137-142.
15. Shevchuk O.B. Psychological principles in the design and development of experimental early childhood systems. Scientific notes of theBerdyanskStatePedagogicalUniversity. Series: Pedagogical sciences. 2016. VIP.1. – С.307-313.
16. Janushko D. Yu. Intellectual and expert systems of distance learning in the system of professional development. Informatization of education - 2008: integration of information and pedagogical technologies: materials of the international scientific conf.,Minsk, 22-25 October 2008 / Edited by I.A. Novik (in Russian) [et al.]Minsk: BSU, 2008. – С. 604 – 610
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
