Удосконалення науково-методичного апарату розпізнавання рівня небезпеки ситуацій у разі зміни характеристик інформованості особи, яка приймає рішення

Анотація

Дослідження системних задач розпізнавання рівня небезпеки ситуацій і запобігання критичним ситуаціям у складних системах різного призначення є актуальним завданням. Це пояснюється тим, що часткове або повне руйнування таких систем спричиняє не лише катастрофічні наслідки для них самих, а й призводить до суттєвих збитків, які часто перевищують вартість самих систем. Останні можуть бути як матеріальними, так і не матеріальними. Аналіз ряду катастроф у різних галузях людської діяльності, свідчить про те, що масштаби втрат можуть бути значно меншими, якщо в позаштатній ситуації вчасно сформувати і реалізувати раціональні рішення. Одним із можливих підходів до розв’язання задач розпізнавання та запобігання критичним ситуаціям у складних системах, є підхід, що базується на реалізації механізмів корегування показників інформованості особи, яка приймає рішення.

У роботі здійснено формалізацію задачі підвищення достовірності даних щодо визначення допустимого періоду часу на формування і реалізацію рішення, для якого ймовірність переходу певної ситуації в критичну, надзвичайну або катастрофічну не перевищуватиме заданого значення, а також класифікації та розпізнавання рівня небезпеки ситуацій. Також проведено аналіз існуючого підходу щодо вирішення сформульованої задачі у випадку застосування механістичного підходу визначення кількісних показників інформованості особи, яка приймає рішення, що дозволило виявити проблемні питання, які мають місце при його застосуванні. На основі застосування системи аналогій запропоновано підхід щодо підвищення ефективності розв’язування подібних задач і програмно-алгоритмічне забезпечення його реалізації.

Зазначений підхід базується на встановленні переліку причин, які обумовлюють фактори, що можуть випливати на зміну ситуацій досліджуваної системи, їх ваги, варіантів впливу причин на появу фактора, та на основі цього уточнення показника достовірності інформованості особи, яка приймає рішення. Він також може застосовуватись для підвищення точності оцінки й інших кількісних показників інформованості особи, зокрема повноти та своєчасності.

Програмно-алгоритмічна реалізація авторського підходу до вирішення досліджуваної задачі дозволяє автоматизувати окремі етапи вирішення задачі та покращити рівень об’єктивності розв’язків.