Методика відбору критичних технологій
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2020-37-1-67-76Ключові слова:
форсайт, прогнозні дослідження, критичні технології, ключові технології, метод аналізу ієрархій, ДелфіАнотація
Прогнозні дослідження, в іноземній практиці більш відомі як форсайт, являють собою передумову для стабільного розвитку країни. В даній роботі проведений аналіз найбільш поширених методів технологічного форсайту, які використовуються як в Україні, так і закордоном. Встановлені як позитивні, так і негативні сторони кожного. В результаті дослідження авторами запропоновано рейтинг найпоширеніших методів науково-технологічного форсайту, показано недоцільність використання деяких методів для технологічного прогнозування в оборонній сфері України.
Для визначення переліку перспективних критичних технологій авторами запропонована комбінована методика, яка поєднує в собі експертні та статистичні методи.
В роботі описаний повний алгоритм проведення прогнозного дослідження щодо визначення переліку критичних технологій в оборонній сфері України. Запропонований форсайт-проект включає два етапи експертного опитування, а також бібліометричний та патентний аналіз. Крім того, продемонстровано повну структуру прийняття рішення стосовно відбору технологій до переліку критичних. Наведені основні принципи формування експертної комісії, визначено оптимальну кількість експертів у групах та ітерацій під час опитування. Також запропоновані узагальнені критерії відбору технологій до переліку критичних, на основі групового поєднання часткових критеріїв.
Запропоновано принцип граничного відсікання певних технологій на основі апроксимації функції, диференціювання та визначення точки однакових приростів абсцис та ординат. При цьому апроксимованою функцією є найбільш достовірна наближена функція до графіку, який описує залежність узагальненої оцінки критичності від номеру технології в порядку зростання. В практичному розумінні граничний рівень відбору технологій є межею, до якої зростання рівня критичності технологій набагато менше, ніж відповідне зростання після неї.
Результатом прогнозного дослідження за допомогою запропонованої методики є отримання переліку перспективних критичних технологій в оборонній сфері України.
Посилання
BalanchukI.(2018), “Dosvid innovaciynoho rozvytku Pivdennoi Korei i yoho adaptaciya v Ukraini” [Experience of innovative development of South Koreaand its adaptation in Ukraine], Science, technologies, innovations, No. 3, pp. 50-54.
The official site of ukrstat.gov.ua, “Naukovi doslidjennya i rozrobky u 2018 roczi” [Research and development in 2018], available at: https://ukrstat.gov.ua (accessed 20 June 2019).
Kupchyn A., Sotnyk V. (2019), “Krytychni tehnolohii v oboronniy sferi. Novyi pohlyad” [Critical technologies in the defense sphere. A new look], Weapons and military equipment, No. 2, pp. 35-42. https://doi.org/10.34169/2414-0651.2019.2(22).35-41
Paladchenko O.F., Molchanova I.V. (2018), “Suchasni pidkhody i metody provedennya prohnoznykh doslidjen: svitovyi dosvid i mojlyvist yoho vykorystannya v Ukraini” [Current approaches and methods of predictive research: world experience and the possibility of its use in Ukraine], Science, technologies, innovations, No. 2, pp. 23-32.
Gibson E., Daim T., Garces E., Dabic M. (2018), “Technology foresight: a bibliometric analysis to identify leading and emerging methods”, Foresight and STI governance, No. 1, pp. 6-24. https://doi.org/10.17323/2500-2597.2018.1.6.24
Velychko O., Zatynayko O., Skursky P. (2011), “Realizaciya nacionalnoi bezpeky derzhavy v konteksti globalnych climatychnych zmin” [Realization of national state security in the context of global climate change], Science and defense, No. 4, pp. 23–24, 28–29.
Dovhopolyi A.S., Sotnyk V.V., Tomchuk V.V., Kopylova Z.M., Bura E.B. (2019), “Priorytetnyi rozvytok krytychnykh tekhnolohii – zaporuka zmicnennya oboronozdatnosti ta ekonomichnoho zrostannya derjavy” [Priority development of critical technologies - the key to strengthening the defense capability and economic growth of the state], Weapons and military equipment, No. 1, pp. 16-17. https://doi.org/1034169/2414-0651.2019.1(21).15-21
Horbulin V.P., Shekhovczov V.S., Shevczov A.I. (2018), “Problemni pytannya vyznachennya i vprovadjennya krytychnykh tekhnolohii u sferi vyrobnycztva ozbroennya” [Problematic issues of identification and implementation of critical technologies in the arms production], Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, No. 2, p. 3.
Burenok V.M., Ivlev A.A., Korchak V.U. (2009), “Razvitie voennykh tekhnolohii XXI veka: problemy, planirovanie, realizacziya” [Development of military technologies of the 21st century: problems of planning, implementation], Tver: Kupol, pp. 166,178.
Sokolov A.V. (2007), “Metod kritichescikh tekhnolohii” [Method of the critical technologies], Foresight, No. 4, pp. 64-74.
Mukhutdinova T.Z. (2012), “Prioritetnye napravleniya razvitiya nauki, tekhnolohii i tekhniki Rossiyskoy Federaczii i kriticheskie tekhnolohii federalnoho urovnya: istoriya razrabotki i dinamika razvitiya” [Priority directions of development of science, technology and technology of the Russian Federationand critical technologies of the federal level: development history and dynamics of development], Bulletin of Kazan Technological University, No. 14, p. 249.
Kolczov A.V., Oktyabrskii A.M., Khabarova T.V. (2016), “Kriticheskie tekhnolohii i prioritetnye napravleniya razvitiya nauki i tekhniki v ramkakh realizaczii FCP razvitiya nauchno-tekhnolohicheskoho kompleksa Rossiyskoy Federaczii” [Critical technologies and priority areas for the development of science and technology in the framework of the implementation of the federal target program for the development of the scientific and technological complex of the Russian Federation], Innovation and Expertise, No. 3, pp. 33, 36.
Georghiou l., Harper J.C., Keenan M., Miles I., Popper R. (2008), The handbook of technology foresight. Concepts and practice, Bodmin, Cornwall: MPG books Ltd, pp. 17, 20, 21, 74, 75, available at: https://books.google.com.ua/books/about/The_Handbook_of_Technology_Foresight.html?hl=uk&id=3SxmAwAAQBAJ&redir_esc=y (accessed 21 June 2019).
Romanowski M., Nadolny K. (2018), Technological Foresight – characterisation of research methods used in prospective analysis, Journal of Mechanical and Energy Engineering, No. 2, pp. 101-108. https://doi.org/10.30464/jmee.2018.2.2.101
Jörn Bühring, Jeanne Liedtka (2018), Embracing systematic futures thinking at the intersection of Strategic Planning, Foresight and Design, Journal of Innovation Management, No. 3, pp. 134-152. https://doi.org/10.24840/2183-0606_006.003_0006
Sabrina Korreck (2018), Opening up Corporate Foresight: What Can We Learn from Open and User Innovation?, Journal of Innovation Management, No. 3, pp. 153-177. https://doi.org/10.24840/2183-0606_006.003_0007
A. Kurtov, O. Polikashyn, I. Potikhenskiy, V. Aleksandrov (2017), “Ekspertni otsinky. Metod «Delphi» yak tekhnolohiya pryynyattya upravlinsʹkykh rishen” [Expert assessments. The Delphi method as a technology for managerial decision making], Collection of scientific works of KNUAF, No.1(50). – pp. 118-122.
V. Horbatenko, I. Petrenko (2008), “Metod „Delphi” ta spetsyfika yoho zastosuvannya u prohnoznykh rozrobkakh” [The Delphi method and the specifics of its application in predictive development], Political management, No.6. – pp. 174-182.
Anthony F Jorm (2015), Using the Delphiexpert consensus method in mental health research, The Australian & New Zealand Journal of Psychiatry. No.10(49). pp. 887-897. https://doi.org/10.1177/0004867415600891
Richard Skinner; R. Ryan Nelson; Wynne W. Chin and Lesley Land (2015), The Delphi Method Research Strategy in Studies of Information Systems, Communications of the Association for Information Systems. No.2(37), pp. 31-63. https://doi.org/10.17705/1CAIS.03702
A.F. Polegen'ko, K.B. Krukovskiy-Sinevich, O.P. Korostelov (2011), “Metod analiza iyerarkhiy. Nekotoryye aspekty prakticheskogo primeneniya”, [Hierarchy Analysis Method. Some aspects of practical application], Kyiv: CRI AME AFU, 154 p.
T. Saaty (1993), “Prinyatie resheniy. Metod analiza ierarkhiy” [Decision making. Analitic hierarchy process], Moscow: Radio and communication, 278 p.
Ossadnik W., Schinke S., Kaspar R. (2015), Group Aggregation Techniques for Analytic Hierarchy Process and Analytic Network Process: A Comparative Analysis, Group Decision and Negotiation, No. 2 (25), pp. 432-448. https://doi.org/10.1007/s10726-015-9448-4
Enrique Mu, Milagros Pereyra-Rojas (2017), Practical Decision Making, Springer, Cham, 111p. https://doi.org/10.1007/978-3-319-33861-3
Aristarkhov O., Bisyk S., Slyusar V. (2019), “Otsinka vahomosti pokaznykiv bronetransportera za danymy opytuvannya z vykorystannyam metodu poparnoho porivnyannya” [The evaluation of weighting factors of armored personnel carriers characteristics according to the questionnaire with usage of method of paired comparisons], Weapons and military equipment, No. 2, pp. 35-42.https://doi.org/10.34169/2414-0651.2019.2(22).42-49
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
