Метод розрахунку інтегрального показника якості моделей та полімодельних комплексів операцій (бойових дій)
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2019-36-3-135-140Ключові слова:
кваліметрія моделей, полімодельний комплекс операцій, якісна оцінка властивостейАнотація
У статті розглядаються особливості оцінювання якості моделей та полімодельних комплексів операцій (бойових дій). Такі моделі є дієвим та необхідним інструментом проведення оперативних розрахунків на заходах оперативної підготовки, а процедура оцінки їх якісних властивостей – важливим та відповідальним етапом життєвого циклу. В рамках теоретичної кваліметрії розрізняють прямі та зворотні задачі оцінювання якості, в основі першої лежить безпосереднє вимірювання якості, в основі другої задачі – управління якістю продукції з метою придання йому необхідних властивостей. Особливої актуальності зворотна задача набуває для полімодельних комплексів операцій (бойових дій), які визначально будуються з гнучкою структурою, що передбачає можливість включення до їх складу нових моделей або модифікації вже існуючих. Оскільки поняття якості включає як об’єктивні властивості, так і суб’єктивні оцінки корисності об’єкту, які кваліметричними методами оцінюються одним узагальненим показником, природнім є залучення до таких оцінок експертів у предметній сфері. Розвиненість апарату оброблення експертної інформації поряд з сучасними програмними засобами аналізу та оброблення даних надає можливість упорядкування процесу оцінювання якості найважливіших властивостей моделей та полімодельних комплексів. Це можливо шляхом встановлення нелінійної аналітичної залежності, яка пов’язує незалежні змінні (оброблені оцінки експертів) з залежною змінною, в ролі якої виступає інтегральна оцінка якості моделей. Приклад побудови такої залежності з високим коефіцієнтом детермінації інтегральної оцінки якості, розглянутий у статті, підтвердив доцільність такого підходу. Наявність зазначеного інструменту оцінювання якості дозволить з достатньо високою точністю розраховувати інтегральний показник якості обраних властивостей моделей, а також може бути використана для кваліметричного аналізу можливих модифікацій та структурних змін у моделях та полімодельних комплексах операцій (бойових дій).
Посилання
1. Mikoni S.V., Sokolov B.V., Yusupov R.M. (2018), Qualimetry of the models and polymodel complexes: monograph. [Kvalimetriya modeley i polimodel’nykh kompleksov: monografiya], RAS, Moscow, 314 p.
2. Pyatak I.A. (2012), Metrology, standardization, certification and accreditation. [Metrologiya, standartizatsiya, sertifikatsiya i akkreditatsiya], DNU, Dnepropetrovsk, 26 p.
3. Sokolov B.V., Yusupov R.M. (2004), Conceptual and methodical bases of the model and polymodel complexes qualification metering. [Kontseptual’nyye i metodicheskiye osnovy kvalimetrii modeley i polimodel’nykh kompleksov], Proceedings of the Saint-Petersburg Institute of Informatics and Automation of the Russian Academy of Sciences, SPIIRAN, Saint-Petersburg, Issue 2. Т. 1. pp. 10–34.
4. Okhtilev M.Yu., Pavlov A.N., Plotnikov A.M., Potryasaev S.A., Sokolov B.V., Yusupov R.M. (2015), Complex modeling of complex objects: main features and examples of practical implementation. [Kompleksnoye modelirovaniye slozhnykh ob’’yektov: osnovnyye osobennosti i primery prakticheskiy realizatsii], Simulation modeling: Theory and practice (IMMOD-2015): plenary reports of the 7th scientific-practical conf. on imitation modeling and its application in science and industry, NOVIM, Moscow, рр. 58–81.
5. Kulayichev A.P. (2002), Data analysis methods and tools in Windows environment. STADIA. [Metody i sredstva analiza dannykh v srede Windows. STADIA], Informatics and Computers, Moscow, 341 p.
6. Zagorka O.M., Mosov S.P., Sbitnev A.I., Stizhuk P.I. (2005), Elementary research of the complex military systems: textbook. [Elementy doslidzhennya skladnykh system viys’kovoho pryznachennya: posibnyk], NADU, Kiev, 72 p
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
