Технічний захист інформації, як складова інформаційної безпеки, у контексті євроатлантичної інтеграції України
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2019-36-3-59-64Ключові слова:
інформаційна безпека, технічний захист інформації, політика безпекиАнотація
У сучасному світі дедалі більшого значення набуває поняття інформаційної безпеки. Разом з поширенням загального доступу до інформації, слідуючи за розвитком комунікаційних систем, розширюється коло можливих інформаційних загроз, з якими стикається держава.
Саме тому інформаційна безпека перетворюється на одну з ключових складових національної безпеки. Деякі дослідники вважають, що забезпечення інформаційної безпеки необхідно не тільки для того, щоб зберегти недоторканість національного інформаційного простору, але й наполягають на тому, що вірно сформульована національна інформаційна стратегія сприяла б більш успішному вирішенню задач у політичній, економічній, соціальній та інших сферах життя. Припускається також можливий вплив відповідної інформаційної політики на позитивний хід розв’язання як внутріполітичних так і зовнішніх конфліктів.
В статті здійснюється порівняльний аналіз організації захисту інформації в країнах - членах НАТО та організації технічного захисту інформації в Україні. Запропонований метод зіставлення наявних результатів оцінювання компонентів довіри до безпеки визначених ISO/IEC 15408 з вимогами НД ТЗІ 2.5-004-99 надають можливість отримати більш об’єктивну та адекватну оцінку використання засобів та компонентів обчислювальної системи, що використовуються в Україні при побудові автоматизованих систем.
Посилання
1. Zakon Ukrajiny Pro nacionaljnu bezpeku Ukrajiny vid 21 chervnja 2018 roku № 2469-VIII (Vidomosti Verkhovnoji Rady (VVR), 2018, № 31).
2. Pravyla zabezpechennja zakhystu informaciji v informacijnykh, telekomunikacijnykh ta informacijno-telekomunikacijnykh systemakh. Ofic. vyd. Kyjiv. KM Ukrajiny, 2006. 8s.
3. Zajachuk Ja.I. Analiz ta ocinka ryzykiv informacijnoji bezpeky lokaljno-obchysljuvaljnoji merezhi. Vostochno-Evropejskyj zhurnal peredovыkh tekhnologhyj. 2012. № 58. S 40-43.
4. Vasylenko V.S. Ocinjuvannja ryzykiv bezpeci informaciji v lokaljnykh obchysljuvaljnykh merezhakh. URL: http://www.rusnauka.com/11_EISN_2010/Informatica/64- 068.doc/htm
5. Security within the North Atlantic Treaty Organisation (S-M(2002) 49). URL:http://arhives. nato.int/amendments-to-nato-c-m-55-15final.
6. Anisimov A.V., Zaslavsjkyj V.A., Falj O.M. Osnovy informacijnoji bezpeky ta zakhystu informaciji u konteksti jevroatlantychnoji integhraciji Ukrajiny. Naukovo-metodologhichnyj posibnyk. Kyjiv, DP "NVC “Jevroatlantykinform”. 2006
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
