Трансформація систем: основи теорії та методології
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2019-34-1-5-12Ключові слова:
система, теорія самоорганізації, трансформація, термодинаміка, еволюція, взаємодія, зовнішні чинники, внутрішні чинники, модельАнотація
У статті розглядаються теоретичні основи та методологічні засади трансформації систем під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Обґрунтовуються закономірності та принципи трансформації систем, визначаються зовнішні та внутрішні чинники цього процесу, розкриваються їх об’єктивність і суб’єктивність; визначено та сформульовано загальний закон трансформації систем; запропоновано підхід щодо математичного моделювання систем на основі комплексного врахування та застосування зовнішніх і внутрішніх чинників.
Отримані результати дослідження дозволяють вже на теперішньому етапі розвитку науки створити універсальний підхід та відповідний апарат (інструментарій) для моделювання, аналізу та оцінки ступеню трансформації систем будь якого походження, визначення їх продуктивності, стійкості, запобігання хаосу, дисипації та відповідних коригувальних дій, в залежності від місії і цілей, дій, які при цьому переслідуються та здійснюються або мають місце. Як свідчить дослідження, шлях до вирішення зазначеної проблеми лежить у площині найбільш оптимального відображення дії зовнішніх і внутрішніх чинників за фізичною, соціальною чи будь-якою іншою природою математичними, функціональними, статистичними, експертними методами на основі відповідних представлених функцій і кваліметричних підходів.
Посилання
1. Averyanov, A.N. (1985). Sistemnoe poznanie mira: Metodologicheskie problemi [Systemic cognition of the world: Methodological problems] (263 s.). M.: Politizdat [in Russian].
2. Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi (2001) [Great explanatory dictionary of modern Ukrainian language] (1440 s.) / Uklad. i gol. red. V.T. Busel. K.; Irpin, VTF "Perun" [in Ukrainian].
3. Vernadskii, V.I. (1981). Izbrannie trudi po istorii nauki [Selected works on the history of science (s. 27–40). M.: Nauka [in Russian].
4. Gegel, G.V. (1932). Sochineniya: V 14-ti tomah, Т. 9 (440 s.). M.: Socekgiz (in Russian).
5. Galchinskiy, A.S. (2006). Globalnі transformatsiyi: kontseptualnI alternativi: MetodologіchnI aspekti [Global Transformations: Conceptual Alternatives: Methodological Aspects] (312 s.). K.: Libіd [in Ukrainian].
6. Zhuravlov, O.V. (2014). SuchasnI pIdhodi schodo doslіdzhennya transformatsіy ekonomіchnih sistem [Modern approaches to the study of transformations of economic systems] (s. 116–122) // Aktualnі problemi mіzhnarodnih vIdnosin: Zbіrnik naukovih prats. Vipusk 122. Chastina II (u dvoh chastinah). K.: Kiyivskiy natsіonalniy unіversitet Imenі Tarasa Shevchenka, Institut mіzhnarodnih vіdnosin [in Ukrainian].
7. Kant, I. (1964). Sochineniya: V 6-ti tomah, Т. 3 (799 s.). M.: Misl [in Russian].
8. Kremen, V.G., Ilyin, V.V (2012). Sinergetika v osviti: kontekst lyudinocentrizmu [Synergetics in education: the context of human-centeredness]: [monografiya] (368 s.). K.: Pedagogichna dumka [in Ukrainian].
9. Lutaj, V.S. (2000). Sinergetichna paradigma yak filosofsko-metodologichna osnova formuvannya svitoglyadiv XXI stolittya [Synergetic paradigm as a philosophical and methodological basis for the formation of worldviews of the XXI century] // Filosofiya osviti XXI stolittya: problemi i perspektivi. Metodologichnij seminar: Zbirnik naukovih prac /Za red. V.P. Andrushenka. K.: Znannya, 3, 99–103 [in Ukrainian].
10. Marks, K. i Engels, F. (1954–1961). Sochineniya: V 30-ti tomah, 2 izd., Т. 20 (826 s.). M.: Misl [in Russian].
11. Mihalchenko, N. (2001). Ukrainskoe obschestvo: transformatsiya, modernizatsiya ili limitrof Evropyi? [Ukrainian Society: Transformation, Modernization or Limitrof Europe?] (440 s.). K.: Institut sotsiologii NANU [in Ukrainian].
12. Osipov, A.I. (1986). Samoorganizaciya i haos (ocherk neravnovesnoi termodinamіki) [Self-organization and chaos (an outline of nonequilibrium thermodynamics)] – M.: Znanie:. Seriya "Fizika", 7, 8–15 [in Russian].
13. Prigozhin, I., Stengers, І. (1986). Poryadok iz haosa. Novyj dialog cheloveka s prirodoj [The order of chaos. New dialogue between man and nature] (432 s.). Per. s angl. / Obshch. red. V.I. Arshinova, YU.L. Klimontovicha i YU.V. Sachkova. M.: Progress [in Russian].
14. Prigozhin, I. Stengers, І. (1999). Vremya, haos, kvant. [Time, chaos, quantum]. M.: Progress [in Russian].
15. Saati, T.L. (1993). Prinyatie reshenii. Metod analiza ierarhii [Making decisions. Method for analyzing hierarchies] (320 s). Per. s angl. M.: Radio i svyaz [in Russian].
16. Telelim, V.M., Prihodko Yu.I. (2015). Samoorganizatsiya sistem: teoretiko-metodologIchnI osnovi ta prikladnI aspekti vIyskovoyi osviti [Self-organization of systems: theoretical and methodological foundations and applied aspects of military education] // Zbirnik naukovih prats "VIyskova osvIta" Natsionalnogo universitetu oboroni Ukrayini, 2(32), 3–16 [in Ukrainian].
17. Filosofskij enciklopedichnij slovnik (2002). [Philosophical Encyclopedic Dictionary] (742 s.). Kyiv: Abris [in Ukrainian].
18. Haken, G. (1983). Informaciya i samoorganizaciya: Makroskopicheskij podhod k slozhnym sistemam [Information and self-organization: Macroscopic approach to complex systems] (3850 s.). M.: Mir [in Russian].
19. Haken, G. (1980) Sinergetika [Synergetics] (246 s). Per. s angl. M: Mir [in Russian].
20. Tsvetkov, V., KresIna, І., Kovalenko, А. (2003). Suspilna transformatsiya i derzhavne upraviInnya v Ukrayini [Public Transformation and Public Administration in Ukraine] (496 s.). K. [in Ukrainian].
21. Chetverikov, S.S. (1968). O nekotoryh momentah ehvolyucionnogo processa s tochki zreniya sovremennoj genetiki [On some points of the evolutionary process from the point of view of modern genetics] // Klassiki sovremennoj genetiki. M. [in Russian].
22. Yudin, E.G. (1978) Sistemnii podhod i princip deyatelnosti [System approach and principle of operation] (391 s). M.: Nauka [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
