Підхід до аналізу даних у засобах імітаційного моделювання бойових дій військ (сил)
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2018-33-3-5-8Ключові слова:
Імітаційне моделювання, Модель управління, Прийняття рішень за допомогою засобів імітаційного моделюванняАнотація
У статті розглядається один з можливих методичних підходів до побудови засобів імітаційного моделювання бойових дій тактичного рівня для тактичних підрозділів сухопутних військ. Уводиться поняття типового об'єкта для ведення бою, бойової одиниці, яка не підлягає поділу на більш дрібні складові і здатна самостійно виконувати у ході ведення бойових дій наступні завдання: здійсненя маневру; ведення розвідки противника; ведення вогню по противнику, а також приймати рішення на виконання зазначених вище завдань. Подібні засоби імітаційного моделювання можуть лягти в основу засобів імітаційного моделювання більш високих рівнів управління, в яких основна увага приділяється процесу прийняття рішення. Виконано формалізацію цього процесу. Запропоновано підхід до аналізу та обробки даних, на основі яких приймаються рішення з управління типовим бойовим об'єктом (підрозділом).
Посилання
Bobylov V. Y, Zinchenko Y. M., Kononenko S.M. The Principles of Modeling. K., NDUU, 2015 p.
Buslenko N. P. Modeling of complex systems. Moscow, 1961.
Andreas Tolk. Engineering Principles of Combat Modeling and Distributed Simulation .; A John Wiley & Sons Inc., Publication, 2012., 909 p.
Rutkovskaya, D. Neural networks, genetic algorithms and fuzzy systems / D. Rutkovskaya, M. Pilinsky, L. Rutkovskaya. M ., Hotline - Telecom. 2006. 383 p.
Shannon R. Systems Simulation: art and science. M., “Peace” Inc., 1978, 418 p
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
