УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ НА ОСНОВІ ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2015-0-2(23)-136-138Ключові слова:
особа яка приймає рішення, управління військами, зворотній зв’язок.Анотація
В статті розглянута та проаналізована концепція зворотного зв’язку, її вплив на процес управління військами у ході ведення бойових дій. Визначені її позитивні та негативні сторони. На основі проведеного аналізу пропонуються підходи до використання зворотного зв’язку під час управління військами. Визначені підходи дозволять офіцерам органів військового управління переглянути свої погляди на процес прийняття рішення під час управління військами у ході ведення бойових дій.Посилання
Bertalanfi L. (1969), General Systems Theory: A Critical Review. [Obshhaja teorija sistem: Kriticheskij obzor], Issledovanija po obshhej teorii sistem, Moscow, Progress, pp. 23–82.
Viner N. (1983), Cybernetics, or Control and Communication in the Animal and the Machine. [Kibernetika, ili Upravlenie i svjaz' v zhivotnom i mashine], Moscow, Nauka.
Boulding K.E. (1956), General systems theory – the skeleton of science, Management Science, 2, pp. 197–208.
Cannon W.B. (1939), The Wisdom of the Body, New York: Norton.
Lord R.G., Levy P.E. (1994), Moving from cognition to action: A control theory perspective, Applied Psychology: An International Review, 43, pp. 335–398.
Miller G.A., Galanter E., Pribram K.H.(1960), Plans and the structure of behavior, New York: Holt.
Palumbi S.R. (2001), Humans as the world’s greatest evolutionary force, Science, Vol. 293. pp. 1786–1790.
Richardson G. (1991), Feedback Thought in Social Science and Systems Theory, Philadelphia, University of Pennsylvania Press.
Rosenblueth A., Weiner N., Bigelow J. (1943), Behavior, purpose, and teleology, Philosophy of Science, 10, pp. 18–24.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
