ВІДНОСНА ПЕРЕВАГА ЯК ГОЛОВНИЙ ФАКТОР ЗАВОЮВАННЯ АБСОЛЮТНОЇ ПЕРЕВАГИ У ВІЙСЬКОВОМУ КОНФЛІКТІ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2014-0-1(19)-142-146Ключові слова:
відносна перевага, абсолютна перевага, розвідка, інформаційна операція, цикл прийняття рішень.Анотація
Ця стаття розкриває важливість здобуття переваги на підготовчій та початковій стадіях військового конфлікту (відносної переваги) для здобуття абсолютної переваги в цілому, що, у свою чергу, є необхідною умовою для отримання перемоги в збройному конфлікті. У статті окреслені процес підготовки спільної військової операції Силами спеціальних операцій (ССО) та інформаційних операцій (ІО) з метою завоювання відносної переваги на етапі її планування та необхідність завчасної підготовки й розробки певної кількості моделей дій за різних умов обстановки. При плануванні та проведенні операції важливу роль у забезпеченні інформацією підрозділів (частин) ССО та ІО відіграють дані з різних джерел розвідки та попереднє практичне відпрацювання дій кожним військовослужбовцем (групою) до автоматизму. Важливим питанням у завоюванні відносної переваги є її утримання протягом певного часу, оскільки її втрата може призвести до непередбачених наслідків і, зрештою, втрати ініціативи в бойових діях.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
