ПІДХІД ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РІВНЯ НАВЧЕНОСТІ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Автор(и)

  • Dmytry A. Chopа Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна
  • Denys R. Moskalenko Сумський державний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2014-0-1(19)-118-121

Ключові слова:

офіцери запасу, рівень засвоєння навчального матеріалу, показник рівня навченості.

Анотація

Проведений аналіз існуючих методик оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу з військово-технічних дисциплін студентами, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу. На підставі цього аналізу пропонується підхід з визначення показників навченості військових спеціалістів запасу. Надані рекомендації щодо вдосконалення рівня підготовки офіцерів запасу.

Біографії авторів

Dmytry A. Chopа, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

канд. техн. наук, с.н.с., заступник начальника центру

Denys R. Moskalenko, Сумський державний університет

аспірант

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-01-28

Номер

№ 1(19) (2014)

Розділ

Інтерактивні моделі розвитку науково-освітнього простору у сфері безпеки та оборони

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.