МЕТОДИКА КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ГРУПОВИХ ОБ’ЄКТІВ РАДІОМОНІТОРИНГУ ЗА КРИТЕРІЄМ НЕПРОТИРІЧЧЯ

Автор(и)

  • Volodymir A. Shurenok Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Державного університету телекомунікацій, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2014-0-1(19)-100-106

Ключові слова:

класифікація, кластерний аналіз, теорія нечітких множин, функціональна стійкість процесу.

Анотація

У статті розроблена методика та досліджено використання алгоритмів нечіткого кластерного
аналізу за критерієм непротиріччя для забезпечення функціональної стійкості багаторівневого
ієрархічного інформаційного процесу на етапі класифікації групових об’єктів радіомоніторингу.
Зроблений висновок щодо необхідності застосування надлишковості у системі радіомоніторингу для
забезпечення функціональної стійкості інформаційного процесу.

Біографія автора

Volodymir A. Shurenok, Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Державного університету телекомунікацій

канд. техн. наук, доцент, начальник кафедри

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-01-28

Номер

№ 1(19) (2014)

Розділ

Теоретичні основи створення і використання інформаційних технологій

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.