ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПОВІТРЯНОЇ РОЗВІДКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАСОБІВ РАДІОЛОКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2014-0-1(19)-89-92Ключові слова:
засоби радіолокації, повітряна розвідка, прогнозування.Анотація
Стаття присвячена обґрунтуванню необхідності та порядку прогнозування можливих результатів ведення повітряної розвідки за допомогою засобів радіолокації, які знаходяться на борту літака-розвідника. В ній пропонується використовувати удосконалений порядок роботи органів управління розвідкою по прогнозуванню ефективності виконання завдань повітряної розвідки із застосуванням засобів радіолокації під час планування операцій. Пропонуємий порядок прогнозування ефективності виконання завдань повітряної розвідки з використанням засобів радіолокації включає в себе етапи підготовки вихідних даних, визначення ефективності виконання окремої задачі, розрахунок кількості виконаних завдань та узагальненої ефективності виконання завдань повітряної розвідки із застосуванням засобів радіолокації. Також проводиться аналіз існуючої методичної бази для визначення ефективності ведення повітряної розвідки із застосуванням засобів радіолокації.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
