Методика оцінювання ефективності впровадження хедхантингу в системі кадрового менеджменту Збройних Сил України

Анотація

Метою статті є розроблення методики оцінювання ефективності впровадження хедхантингу в системі кадрового менеджменту Збройних Сил України для зменшення часу пошуку й адаптації працівників, підвищення рівня відповідності кандидатів критеріям військової служби, зростання мотивації та зниження плинності кадрів.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано метод системно-функціонального аналізу системи кадрового менеджменту у військовому середовищі, який доповнений кількісними та якісними методами вимірювання показників результативності, що дає змогу комплексно розглянути вплив хедхантингу на систему кадрового менеджменту Збройних Сил України.

Отримані результати дослідження. Доведено, що вимірювання ефективності впровадження хедхантингу в Збройних Силах України має базуватися не лише на кількості призначень, а й на якості адаптації, утримання, швидкості комплектації. Показано, що найбільш критичними стають етапи адаптації та утримання, які значно впливають на кінцевий ефект. Наведено структуру запропонованої методики, описано її блоки, алгоритм розрахунку основних показників, наведено приклади застосування та інтерпретації отриманих результатів.

Елементи наукової новизни. Вперше показано, що хедхантин може бути ефективним інструментом залучення висококваліфікованих фахівців до військової служби, якщо процес структурований і забезпечений ресурсами. Новизною методики оцінювання ефективності впровадження хедхантингу в системі кадрового менеджменту Збройних Сил України є її системний, порівняльний та показниковий характер, що дає змогу об’єктивно оцінити ефект хедхантингу у військовому середовищі ЗС України. Завдяки використанню сукупності показників (кількісних і якісних) формуються дані про стан «до» та «після» впровадження хедхантингу – визначається зміна, яка може бути інтерпретована як ефект від прямого рекрутингу. Водночас, методика ґрунтується на поєднанні системного підходу, функціонального аналізу і показникового виміру. Методика містить три основні етапи: на першому етапі – фіксується ситуація до впровадження хедхантингу; на другому етапі фіксується стан системи кадрового менеджменту під час впровадження процедур хедхантингу для порівняння зі станом до впровадження процедур хедхантингу; на третьому етапі здійснюється порівняння базових та актуальних показників ефективності, визначення змін у продуктивності, ефективності та стабільності персоналу, а також інтерпретація ефекту в кількісному та якісному вимірі.

Теоретичне та практичне значення викладеного у статті зводиться до того, що методика дає змогу системно оцінювати ефективність значення полягає в тому, що матеріали статті можуть бути використані для удосконалення системи кадрового менеджменту у Збройних Силах України, створенні системи моніторингу якості комплектування та оптимізації підбору військових фахівців.