Метод оцінювання відповідності системи скритого управління військами (силами) вимогам політик безпеки НАТО (NATO security policy C-M(2002)49)
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2026-55-1-65-73Ключові слова:
імплементація, скрите управління військами, Політики безпеки НАТО, оцінка відповідності, критерії, показник відповідності, параметри відповідності, ваговий коефіцієнтАнотація
Метою статті є розроблення методу оцінювання відповідності системи скритого управління військами (силами) вимогам Політик безпеки НАТО (NATO Security Policy C-M(2002)49) на основі загального показника оцінювання відповідності та визначити вагові коефіцієнти впливу часткових показників відповідності на загальний результат оцінювання.
Методи дослідження: системний аналіз, експертні оцінки, метод порівняльного аналізу, метод статистичного аналізу. Зазначений методологічний підхід дав змогу належно оцінити порядок імплементації Політик безпеки НАТО (NATO Security Policy C-M(2002)49) в систему скритого управління військами (силами).
Отримані результати дослідження. Розроблено метод оцінювання відповідності системи скритого управління військами (силами) вимогам Політик безпеки НАТО (NATO Security Policy C-M(2002)49) на основі визначеного загального показника оцінювання відповідності. Наведено показники для оцінювання порядку імплементації: ступінь досягнення мети закону, витрачений час на отримання належного результату, обсяг організаційних і матеріальних витрат, тенденція до скорочення правопорушень, рівень договірної дисципліни, оцінка населенням результатів дії закону. Для кожного часткового показника відповідності розраховано свій ваговий коефіцієнт впливу на загальний показник відповідності. Наведено алгоритм оцінювання відповідності системи скритого управління військами (силами) вимогам Політик безпеки НАТО.
Елементи наукової новизни. Запропоновано використовувати загальний показник відповідності системи скритого управління військами (силами) вимогам Політики. Для кожного часткового показника визначено порядок його розрахунку за відповідними параметрами. Перелік таких параметрів не є вичерпним. Чим більша кількість цих параметрів, тим репрезентативнішим є значення часткового показника відповідності.
Теоретичне та практичне значення викладеного у статті. Метод оцінювання відповідності системи скритого управління військами (силами) вимогам політик безпеки НАТО (NATO Security Policy C-M(2002)49) сприяє розвитку теорії безпеки інформації, впроваджуючи міжнародні стандарти НАТО та Європейського Союзу в контексті національної оборони України. Це дає змогу створити уніфіковану систему оцінювання системи скритого управління військами (силами) та адаптувати підходи до оцінювання останньої з урахуванням сучасних загроз і специфіки оперативного середовища.
Посилання
Security within the North Atlantic Treaty Organization (NATO). Document C-M(2002)49 URL: https://www.nbf.hu/docs/C-M(2002)49-REV1.pdf (accessed: 15 December 2025).
Про затвердження Порядку проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2023-%D0%BF#Text (дата звернення 17.10.2024).
NATO standard AJP-6 allied joint doctrine for communication and information systems. Edition B. Version 1 APRIL 2024. URL: https://www.coemed.org/files/stanags/01_AJP/AJP-6_EDB_V1_E_2525.pdf (accessed: 15 December 2025).
NATO standard AJP-3.10.2 allied joint doctrine for operations security and deception. Edition A Version 2 MARCH 2020. URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/media/6422d0ba60a35e00120caf09/20230327-AJP_3_10_2_Ops_and_Deception-O.pdf (accessed: 15 December 2025).
North Atlantic Council. The NATO information management policy. Note by the Deputy Secretary General. Document C-M(2007)0118 Silence Procedure ends: 28 Jan 2008 18:00 URL: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2023/12/pdf/C-M_20070118_ENG_NHQP1614970.pdf (accessed: 15 December 2025).
Бірченко Ю. І. Деякі критерії оцінки якості та ефективності нормативно-правових акті. Наукові Записки. 2004. Том 26. Юридичні науки. С. 9–13.
Кудрявцев В. Н., Никитинский В. И., Самощенко И. С., Глазырин В. В. Эффективность правовых норм. Москва : Юрид. лит., 1980. 280 с.
Бірченко Ю. І. Визначення поняття ефективності правових норм. Наукові записки НаУКМА. Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2001. Т. 19: Спеціальний випуск, Ч. 1. С. 200–204.
Методологія оцінки рівня забезпечення доступу до публічної інформації суб’єктами владних повноважень. URL: https://www.undp.org/uk/ukraine/publications/metodolohiya-otsinky-rivnya-zabezpechennya-dostupu-do-publichnoyi-informatsiyi-subyektamy-vladnykh-povnovazhen (дата звернення 17.10.2024).
Медиковський М. О., Шуневич О. Б. Дослідження ефективності методів визначення вагових коефіцієнтів важливості. Вісник Хмельницького національного університету. 2011. № 5. С. 176–182.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Юрій Степанович Гулак, Павло Григорович Сидоркін
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
