Модель побудови архітектури системи інформаційно-аналітичного забезпечення на основі DoDAF 2.0
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2026-55-1-190-198Ключові слова:
інформаційно-аналітичне забезпечення, орган військового управління стратегічного рівня, архітектура системи, фреймворк Міністерства оборони США 2.0 (DoDAF 2.0), вербальна модель, таксономія можливостей, операційне середовищеАнотація
Метою статті є розроблення моделі архітектури системи інформаційно-аналітичного забезпечення із застосуванням архітектурного фреймворку Міністерства оборони США (Department of Defense Architecture Framework (DoDAF)), спрямованої на вдосконалення процесів інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня.
Методи дослідження. Під час написання статті використано технологію структурного аналізу та проєктування систем, зокрема, метод функціонально-ієрархічного моделювання (structured analysis and design technique (SADT)), для аналізу функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня. Використання цих підходів дало змогу здійснити ієрархічну декомпозицію основних процесів, визначити їх функціональний зміст та закономірності, описати відповідні інформаційні процеси необхідні для подальшого розроблення цілісної архітектурної моделі системи. Отримані результати використано як основу для розроблення архітектури системи інформаційно-аналітичного забезпечення з використанням архітектурного фреймворку Міністерства оборони США версії 2.0 (Department of Defense Architecture Framework 2.0 (DoDAF 2.0)).
Отримані результати дослідження. Завдяки використанню архітектурного фреймворку Міністерства оборони США запропоновано такі етапи створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення, а саме: визначення візії та формування єдиної термінології системи інформаційно-аналітичного забезпечення; формування переліку вимог та етапів розвитку можливостей системи інформаційно-аналітичного забезпечення; розроблення архітектури системи інформаційно-аналітичного забезпечення; удосконалення системи інформаційно-аналітичного забезпечення. Наведено структурну схему процесу створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня. Розроблено модель побудови архітектури системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового стратегічного рівня.
Елементами наукової новизни є те, що вперше розроблено модель побудови архітектури системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового стратегічного рівня з використанням фреймворку Міністерства оборони США на основі сукупності узгоджених операційної, ресурсної, процесної та стандартів моделей, що забезпечує вдосконалення процесів інформаційно-аналітичного забезпечення.
Теоретичне та практичне значення викладеного у статті. Розроблена модель формує узгоджений та формалізований інструментарій системного аналізу складних систем, дає змогу встановити причино-наслідкові зв’язки між архітектурними елементами системи, формує теоретичну основу для моделювання таких систем. Практичне значення роботи зводиться до того, що розроблена модель архітектури системи інформаційно-аналітичного забезпечення може бути використана в органах військового управління для проєктування таких систем на стратегічному рівні або для модернізації існуючих систем у Збройних Силах України.
Ключові слова: інформаційно-аналітичне забезпечення, орган військового управління стратегічного рівня, архітектура системи, фреймворк Міністерства оборони США 2.0 (DoDAF 2.0), вербальна модель, таксономія можливостей, операційне середовище
Посилання
Кірпічніков Ю. А., Федорієнко В. А., Головченко В. А., Андрощук О. В. Аналіз рамкових архітектур побудови інформаційних систем НАТО та визначення особливостей архітектури С4ISR. Київ: Центр воєнно-стратегічних досліджень НУОУ, 2017. 78 с. URL: https://analiz-ramkovikh-arkhitektur-pobudovi-informatsiinikh-sistem-1afatpjm7k.pdf (дата звернення: 01.01.2026).
Скорик А. Б. Методологічні основи створення архітектури дата-центричної екосистеми зенітної ракетної системи. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2021. Вип. № 1(67). С. 119–133. DOI: https://doi.org/10.30748/zhups.2021.67.16.
Пількевич І. А., Перегуда О. М., Черкес О. П. Особливості проєктування архітектури інформаційних систем військового призначення з використанням NATO ARCHITECTURE FRAMEWORK на прикладі науково-дослідного підрозділу. Збірник наукових праць ЖВІ. 2019. Вип. № 16. С. 35–49. DOI: https://doi.org/10.46972/2076-1546.2019.16.04.
Бойко Н. І. Еволюція побудови архітектур інформаційних систем. Перспективи розвитку “хмарної” архітектури. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Інформаційні системи та мережі : збірник наукових праць. 2015. № 832. С. 348–367. URL: https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/31595 (дата звернення: 01.01.2026).
Верес О. М. Види архітектури систем підтримки прийняття рішень. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 685 : Комп'ютерні системи проектування. Теорія і практика. С. 190 197. URL: https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/7437 (дата звернення: 01.01.2026).
Ткач М., Ясенко С., Бойко Р., Дриньов Д. Роль і місце систем автоматизації та інформатизації в розвитку потенціалу сектору безпеки та оборони. Journal of Scientific Papers «Social Development and Security». 2021. Вип. 11(2). С. 222–230. DOI: https://doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.19.
Гобов Д., Шевченко Н. Визначення архітектури вимог до ІТ-рішення як бізнес-аналітичного продукту. Сучасний стан наукових досліджень та технологій в промисловості. 2024. № 1(27). С. 26–38. DOI: https://doi.org/10.30837/ITSSI.2024.27.026.
Скорик А. Б. Дата-центрична операція, принципи системо-системного мислення і концепція створення архітектурного фреймворку зенітних ракетних систем AFADS. Системи обробки інформації. 2020. № 4(163). С. 77–86. DOI: https://doi.org/10.30748/soi.2020.163.08.
Чертов О. Р. Архітектура систем обробки демографічної інформації. Національний технічний університет України «КПІ». 2010. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/bitstreams/bf30884f-9ddd-47f4-a384-9b9b546c78a2/download (дата звернення: 01.01.2026).
Порохня І. М., Кінь Н. В. Система інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління: ієрархічна структура проблеми функціонування. Сучасні інформаційні технологіїу сферібезпеки та оборони. 2025. № 3(54). С. 84–92. DOI: https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-54-3-84-92.
Микусь С. А., Солонніков В. Г., Крайнов В. О. та ін. Організація інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління військами (силами) : підручник. Київ : НУОУ ім. І. Черняховського, 2020. 260 с.
Мохор В. В., Цуркан В. В., Дорогий Я. Ю., Штифурак Ю. М. Структури архітектури систем управління інформаційною безпекою. Інформатика та математичні методи в моделюванні. 2019. № 9(4). С. 209–221. DOI: https://doi.org/10.15276/imms.v9.no4.209.
DoD Architecture Framework Version 1.5. Volume I: Definitions and Guidelines. Chief Information Officer, U.S. Department of Defense. 2007. URL: https://dodcio.defense.gov/Portals/0/Documents/DoDAF/DoDAF_Volume_I.pdf (accessed: 01 Junuary 2026).
The DoDAF Architecture Framework Version 2.02. Chief Information Officer, U.S. Department of Defense. 2011. URL: https://governance.foundation/assets/frameworks/dodaf/DoDAF_v2-02_web.pdf (accessed: 01 Junuary 2026).
C4ISR Architecture Framework Version 2.0. C4ISR Architecture Working Group, U.S. Department of Defense. 1997.
Порохня І. М. Проблеми розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління. Побудова архітектури системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня. матеріали наук.-практич семінару., м Київ, 25 листопада 2025 р. Київ : НУОУ, 2025 С. 55–62.
ISO/IEC/IEEE 42010:2022. Програмні засоби, системи та підприємства – Опис архітектури. Женева : ISO, 2022. URL: https://www.iso.org/standard/74393.html (accessed: 01.01.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Іван Миколайович Порохня, Олександр Васильович Дайнега
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
