Операторний метод автоматизації обробки параметричної інформації під час випробувань озброєння та військової техніки

Анотація

Метою статті є розроблення операторного методу автоматизації обробки параметричної інформації під час випробувань озброєння та військової техніки, що спрямований на підвищення оперативності проведення випробувань і забезпечення ефективного використання наявних ресурсів.

Методи дослідження. Для досягнення мети використані такі методи: індукції – для формулювання визначення «параметричної інформації озброєння та військової техніки» в системі випробувань; формалізації – для перетворення процесу випробувань та автоматизації обробки інформації через послідовну композицію операторів й визначення етапів методу; математичного моделювання – для описання стану автоматизованої системи обробки параметричної інформації у вигляді кортежу; багатофакторного аналізу – як основа для розробки формалізованого порядку вибору аналітичного інструментарію; експертного оцінювання на етапі вибору аналітичного інструментарію – для визначення коефіцієнтів релевантності критеріїв.

Отримані результати дослідження. Отримано взаємопов'язані результати, які формують цілісну систему автоматизації обробки параметричної інформації під час випробувань озброєння та військової техніки. Розглянуто етапи проведення випробувань та визначено основні заходи, які виконуються. Сформовано визначення параметничної інформації у контексті випробувань озброєння та військової техніки. Проаналізовано національні та міжнародні керівні документи, що визначають основні категорії і організаційні ознаки проведення випробувань військової техніки. Розроблено та описано операторний метод автоматизації обробки параметричної інформації, який реалізується у чотири послідовні етапи: планування, що формалізує вхідні дані (завдання, користувачів, інфраструктуру), конфігурує систему через перетворення вхідних множин у вихідні матриці та здійснюється вибір аналітичного інструментарію; обробки, що передбачає автоматичний збір даних, їх первинну обробку (очищення, фільтрацію, нормалізацію, синхронізацію) та збереження в базі даних; аналізу і формування результатів, де застосовуються обрані аналітичні методи, проводиться інтерпретація та візуалізація результатів (звіти, дашборди) й формуються проєкти рішень і рекомендацій; ітерації та адаптації, який виконує аналіз результатів експертами (human-in-the-loop), формування зворотного зв'язку та, за потреби, коригування моделі системи з поверненням на один із попередніх етапів. Розроблено порядок формування гібридної аналітичної моделі на основі багатофакторного аналізу за п'ятьма критеріями з розрахунком вагових коефіцієнтів і визначенням ролі методів через порогові значення. Процес автоматизації представлено комплексним виразом, що забезпечує наскрізну трансформацію від початкового стану системи через етапи обробки до кінцевого результату у вигляді множини аналітичних звітів, візуалізацій, оцінок відповідності тактико-технічним характеристикам та проєктів рішень щодо випробує мого зразка.

Елементи наукової новизни. Розроблений метод використовує операторний підхід і формалізує процес випробувань у вигляді послідовної композиції чотирьох операторів планування, обробки, аналізу та ітерації, що трансформують стан системи; уточнює формалізований порядок вибору аналітичного інструментарію, який ґрунтується на багатофакторному аналізі та кількісному оцінюванні доцільності застосування методі. Крім того, уточнено поняття «параметрична інформація озброєння та військової техніки» в контексті випробувань, сформульоване методом індукції.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Теоретичне значення полягає у розробленні операторного методу автоматизації обробки параметричної інформації, яка створює наукову основу для формалізації та автоматизації процесів обробки даних під час випробувань озброєння та військової техніки. Практичне значення викладеного у статті операторного методу зводиться до: підвищення оперативності проведення випробувань, забезпечення ефективного використання наявних ресурсів, прискорення процесу прийняття рішень шляхом автоматизованого перетворення вхідних даних у кінцеві аналітичні продукти (звіти, протоколи, акти), що значно прискорює та підвищує якість роботи експертів.