Метод оцінювання ефективності підрозділів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту під час аерозольного маскування військ від безпілотних літальних апаратів з оптико-електронними системами наведення
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-54-3-172-180Ключові слова:
ефективність хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту, аерозольне маскування, метод, аналітичні методи, метод математичного програмування, методи теорії ймовірності, Збройні СилиАнотація
З огляду на значні зміни можливостей засобів ураження противника ефективність сил і засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту військ набуває актуальності. Сьогодні наявні методи оцінювання ефективності сил і засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту демонструють обмеження у врахуванні повного переліку факторів, які впливають на показники ефективності виконання завдань аерозольного маскування, що вимагає їх удосконалення.
Метою статті є висвітлення методу оцінювання ефективності підрозділів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту під час аерозольного маскування військ від безпілотних літальних апаратів з оптико-електронними системами наведення.
Методи дослідження. У роботі використано аналітичні методи, математичного програмування та теорії ймовірності. Аналітичні методи дали змогу вибрати необхідний кількісний склад засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту військ з урахуванням типу об’єкта захисту, удосконалення якісного складу засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту за рахунок впровадження перспективних зразків аерозольного маскування. Методом цілочисельного математичного лінійного програмування розв’язана оптимізаційна задача визначення складу засобів аерозольного маскування, які забезпечать маскування військ протягом максимального часу. Методи теорії ймовірності дозволили комплексно підійти до визначення узагальненого показника ефективності – ступеня зменшення кількості уражених критичних елементів об’єкта та ймовірності виходу безпілотного літального апарату до об’єкта. Інтеграція цих методів забезпечила підґрунтя для розроблення методу, який охоплює оцінювання ефективності виконання завдань хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту, зокрема аерозольного маскування військ.
Отримані результати дослідження. За рахунок застосування у методі узагальненого показника зменшення кількості уражених критичних елементів об’єкта стало можливим з більшою точністю розробити рекомендації щодо обґрунтування вимог до складу сил і засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту під час аерозольного маскування військ від безпілотних літальних апаратів з оптико-електронними системами наведення. На відміну від тих, які застосовувалися раніше, зазначений показник дозволяє оцінити ефект збереження військ (елементів об’єктів) із застосуванням засобів аерозольного маскування. Запропоновано метод, який розроблено шляхом інтеграції аналітичних методів, математичного програмування та методів теорії ймовірності.
Елементи наукової новизни. Вперше запропоновано підхід до оцінювання ефективності виконання завдань аерозольного маскування врахуванням коефіцієнта прикриття військ і об’єктів з урахуванням швидкості і характеру середнього вітру та вертикальної стійкості повітря. Викладено спосіб визначення імовірності ураження одиночних об’єктів за відсутності або наявності аерозольного маскування в умовах застосування противником безпілотних літальних апаратів, зокрема з оптико-електронними системами наведення.
Теоретичне та практичне значення статті. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методичного забезпечення процесів оцінювання, планування та виконання завдань хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту, підвищення ефективності прийняття управлінських рішень органами управління хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту у Збройних Силах України за рахунок використання методу.
Посилання
Шовкошитний І. І., Василенко О. А. Проблемні питання ройового застосування ударних безпілотних літальних апаратів. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2023. №3 (48). С. 27–34. DOI: 10.33099/2311-7249/2023-48-3-27-34.
Застосування безпілотних систем у Силах оборони України: доктрина / Генеральний штаб Збройних Сил України. Київ, 2024. 59 с. (ОП 3-0(46)).
Хімічний, біологічний, радіаційний та ядерний захист військ (сил): доктрина / Командування Сил підтримки Збройних Сил України. Київ, 2025. 33 с. (ОП 3-0(25)).
Гутченко А. Г., Гишко В. О., Прокоф’єв В. О. Тактичні розрахунки із завдань служби РХБ захисту: метод. посіб. Харків: ХНУПС, 2017. 48 с.
Петрушенко М. М., Коваль В. В. Застосування аерозольних утворень для захисту військових об’єктів від ударів літаків тактичної авіації: метод. посіб. Вінниця ; Харків : ХНУПС, 2012. 127 с.
Кравчук І. С., Туренко С. М., Сподін О. І., Нікітченко В. І., Чигрин Р. М. Методика визначення маскувальних характеристик аерозольних утворень з урахуванням контрастності об’єктів, що прикриваються. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2021. № 3(44). С. 147–153. DOI: 10.30748/nitps.2021.44.17.
Дмитренко М. В., Герус Ю. А., Матикін О. В. [та ін.]. Засоби аерозольного маскування та запалювальна зброя: метод. посіб. Харків : ХІТВ, 2006. 115 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.