Технологія оперативного аналітичного визначення ефективності воєнної політики
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-54-3-25-32Ключові слова:
воєнна політика, показники ефективності, штучна метрична міра, метод аналізу ієрархії, коефіцієнти важливості показників, пріоритети воєнної політики, завдання зміцнення воєнної політикиАнотація
Метою статті є розроблення технології оперативного аналітичного визначення ефективності воєнної політики в складних геополітичних умовах і вироблення раціональних заходів її підвищення.
Методи дослідження. Для реалізації мети дослідження використано такі методи наукових досліджень, як індукції та дедукції, багатовимірного порівняльного аналізу, аналізу ієрархій, штучного метричного виміру.
Отримані результати дослідження. На основі отриманих знань відпрацьовано технологію оперативного визначення ефективності воєнної політики України, яка є комплексним інструментом спектрального аналізу процесів у сфері воєнної безпеки. Ця технологія надає можливість виявляти пріоритетні напрями зміцнення воєнної політики, що спрямована на підготовку та використання засобів збройного насилля для відстоювання національних інтересів, виявляти кризові явища у воєнно-політичній сфері та позитивно і своєчасно на них реагувати.
Елементи наукової новизни. Вперше розроблено технологію оперативного аналітичного визначення ефективності воєнної політики, що базується на штучній метричній мірі, методі аналізу ієрархій та багатовимірному порівняльному аналізі. Цей підхід дає змогу визначати важливість показників, що розглядаються, та ефективність воєнної політики в цілому, на зміни у воєнно-політичній обстановці.
Теоретична й практична значущість викладеного у статті матеріалу дає змогу розробити технологію оперативного визначення ефективності воєнної політики, яка надасть змогу своєчасно визначати пріоритети воєнної політики держави у кожному конкретному випадку. Запропонована технологія дає можливість цілеспрямованого розвитку теорії воєнної політики як окремої складової воєнної науки, формування окремого (найвищого) ступеня військової освіти. Отримані у статті результати мають наукову новизну і практичну цінність, що дає змогу використовувати їх під час обґрунтування та прийняття рішень у сфері воєнної безпеки.
Посилання
Свєшніков С. В., Бочарніков В. П. Воєнна політика: сутність і проблеми формування й реалізації. Наука і оборона. 2023. № 1. С. 23–28. DOI: https://doi.org/10.33099/2618-1614-2018-2-1-23-28.
Горник В. Г., Євмешкіна О. Л. Особливості формування та реалізації воєнної політики як складової оборонної політики України. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Публічне управління та адміністрування. 2023. Т. 34 (73). № 1. С. 150–155. DOI: https://doi.org/10.32782/TNU-2663-6468/2023.1/27.
Лисицин Е. М. Воєнна політика як складова частина політики національної безпеки України. Наука і оборона. 1999. № 2. С. 23–29.
Антонов В. О. Воєнна політика як важлива складова забезпечення національної безпеки України. Публiчне право. 2015. № 4. С. 54–61.
Новосад В. П. Аналітичні методи експертного оцінювання в державному управлінні. Ефективність державного управління : зб. наук. праць. Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2005. Вип. 6/7. С. 343–350.
Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий. Москва : Радио и связь, 1993. 278 с.
Бешелев С. Д., Гурвич Ф. Г. Математико-статистические методы экспертных оценок. Москва : Статистика, 1974. 160 с.
Богданович В. Ю. Теоретические основы анализа проблем национальной безопасности государства в военной сфере: монография. Киев : Основа, 2006. 296 с.
Ткач М., Слободяник С., Хабло І., Гончарук Н., Макошенець П. Удосконалення методу оцінювання рівня воєнної небезпеки з урахуванням досвіду російсько-української війни. Social Development and Security. 2025. Vol. 15. № 2. С. 295–313. DOI: 10.33445/sds.2025.15.2.23.
Косевцов В. О., Телелим В. М., ЛобановА. А. До питання оцінювання ефективності функціонування системи забезпечення воєнної безпеки держави. Наука і оборона. 2010. № 3. С. 8–12.
Пелих А. О. Теоретичні засади оцінювання ефективності державного механізму реагування на загрози воєнній безпеці. Теорія та історія публічного управління. 2015. № 11-12 (25-26). С. 28–35.
Рябцев В., Бучик С., Соболенко С. Методика оцінки воєнно-політичної обстановки в державі. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2011. № 1-2 (10-11). С. 138–141.
Гаврилюк І. Аналіз наявних підходів до оцінювання та прогнозування рівня воєнно-економічної безпеки держави: закордонний та вітчизняний досвід. Military Science. 2025. Vol. 3. № 2. С. 186–200. DOI: 10.62524/msj.2025.3.2.14.
Про Стратегію воєнної безпеки України : Указ Президента України від 25.03.2021, № 121/2021. URL : https://www.president.gov.ua; https://www.zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 12.08.2025).
Хартія Україна – США про стратегічне партнерство від 19 грудня 2008. URL : https://www.zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 15.07.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
