Система інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління: ієрархічна структура та проблеми функціонування
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-54-3-84-92Ключові слова:
система інформаційно-аналітичного забезпечення, теорія систем, структуризація проблем, органи військового управління, стратегічний рівень, оперативний рівень військового управлінняАнотація
Мета провести комплексний системний аналіз системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня з погляду теорії систем, виявити та класифікувати проблеми функціонування, а також здійснити їх структуризацію.
Методи дослідження. В межах дослідження застосовано метод системного аналізу, що надав змогу розглядати системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня як цілісну багаторівневу систему з підсистемами, функціями та інформаційними потоками та виявити проблеми функціонування та здійснити їх логічну структуризацію у вигляді ієрархії за рівнями та пріоритетністю. Крім того, за допомогою методу порівняльного аналізу зіставлено існуючі підходи до організації інформаційно-аналітичних систем у військовій сфері.
Отримані результати дослідження. Аналіз системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня засвідчив, що ця система є багаторівневою з взаємопов’язаними підсистемами, функціями та інформаційними потоками. Виявлено ключові проблеми її функціонування, структуровані за рівнями та пріоритетністю, а також визначено напрями оптимізації для підвищення ефективності, надійності та інтеграції системи в умовах сучасних викликів.
Елементи наукової новизни Проведено системний опис системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня як цілісної багаторівневої системи з підсистемами, функціями та інформаційними потоками з урахуванням стратегічного та оперативного рівнів управління. Здійснено ієрархічну структуризацію проблем функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня, що дає змогу визначити першочергові проблеми та встановити логічну послідовність їх вирішення, а також застосовано концепцію страт, шарів та ешелонів для опису багаторівневої системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня та взаємозв’язків між рівнями військового управління.
Теоретичне та практичне значення викладеного у статті. Теоретичне значення зводиться до формування комплексного системного підходу до аналізу та опису системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня як багаторівневої системи з підсистемами, функціями та інформаційними потоками, що дає змогу розглядати взаємозв’язки між стратегічним та оперативним рівнями управління. Запропоновано ієрархічну структуризацію проблем функціонування системи з використанням направлених графів та матриць досяжності, що забезпечує логічне визначення пріоритетності вирішення проблем та дозволяє прогнозувати їх наслідки. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів у процесі модернізації та оптимізації інформаційно-аналітичних систем Збройних Сил України, підвищенні їх ефективності функціювання. Використання запропонованих підходів сприяє інтегруванню сучасних технологій, забезпеченню масштабованості системи, автоматизованому контролю якості даних та підвищенню рівня підготовки персоналу, що забезпечить ефективне функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня у Збройних Силах України.
Посилання
Пермяков О. Ю. Інформаційні технології і сучасна збройна боротьба. Луганськ: Знання, 2008. 204 с.
Даник Ю. Г., Микусь С. А. Інформаційні технології інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління військами (силами). Київ : НУОУ, 2018. 352 с.
Бакуменко Р. Інформаційно-аналітичне забезпечення органів військового управління: стан, проблеми та підготовка фахівців. Військова освіта. 2019. № 1. С. 8–16.
Kraynov O., Grozovsky R., Kravchuk A. Methodology for assessing the quality of information and analytical support for the work of automated information systems of military control bodies: Modern information technologies in the field of security and defence. 2019. № 3(36). С. 69–74. DOI: 10.33099/2311-7249/2019-36-3-69-74.
Повидиш В. В. Інформаційно-аналітичне забезпечення державного оборонного замовлення в Україні. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. 2022. Т. 33(72). № 3. С. 58–64.
Ткаченко В. І., Дробаха Г. А., Смірнов Є. Б., Тристан А. В. Теорія прийняття рішень органами військового управління: монографія. Харків : ХУ ПС, 2008. 545 с.
Субач І. Ю., Рябцев В. В., Голуб А. І. Модель показників ефективності системи інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішення. Праці Військового інституту телекомунікації та інформатизації. Київ : ВІТІ НТУУ «КПІ», 2005. Вип. 1. С. 27–37.
Андрощук О., Грінченко В. Модель інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності органу охорони державного кордону. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. 2020. № 1(82). С. 5–18.
Микусь С. А., Солонніков В. Г., Крайнов В. О. та ін. Організація інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління військами (силами): підручник. Київ : НУОУ ім. І. Черняховського. 2020. 260 с.
Лямец В. И., Успаленко В. И. Основы общей теории систем и системный анализ: учебное пособие. Харьков : «БУРУН и К» ; Киев : ООО «КИТ», 2020. 304 с.
Порохня І. М. Інформаційно-аналітичне забезпечення органів військового управління: проблемні питання та шляхи їх вирішення. Система інформаційно-аналітичного забезпечення: аналіз проблем та шляхи вирішення: матеріали наук.-практ. конф., м. Київ, 28 листопада 2024 р. Київ : НУОУ, 2024. С. 79-82.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.