Методологічні основи синтезу системи управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів

Автор(и)

  • Валерій Антонович Романюк Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут, Україна https://orcid.org/0000-0002-6218-2327
  • Андрій Геннадійович Гримуд Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0003-4012-5185

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-53-2-156-172

Ключові слова:

група (рій), безпілотний літальний апарат, система управління роєм, автономне управління, координація

Анотація

В умовах динамічної тактичної (оперативної) обстановки та активної протидії з боку противника ефективне функціонування системи управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів неможливе без наявності адаптивної та стійкої системи управління. Процес управління такою системою передбачає координацію дій безпілотних літальних апаратів, підтримання мережевої топології, забезпечення якості зв’язку та реагування на зміну умов. Об’єктом дослідження є процес управління функціонуванням групи (рою) безпілотних літальних апаратів, побудованої на основі взаємодії сукупності автономних повітряних платформ, що забезпечують колективне виконання поставлених завдань. Метою статті є розроблення методологічних основ синтезу системи управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів для забезпечення виконання тактичних, оперативних завдань Силами оборони України.

Методи дослідження. У процесі підготовки статті використано сукупність теоретичних і прикладних методів дослідження, зокрема, аналізу, синтезу, узагальнення та системного підходу. Метод аналізу було застосовано для вивчення структури, функціональних особливостей та архітектури систем управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів. Метод синтезу дав змогу побудувати узагальнену модель синтезу системи управління, визначити її основні функції, завдання, принципи та архітектурні варіанти. Системний підхід забезпечив комплексний розгляд взаємодії функціональних підсистем – комунікаційної, навігаційної, діагностичної, виконавчої – в умовах змінного середовища та впливу противника. Крім того, у дослідженні враховано сучасні технологічні рішення, зокрема, використання децентралізованих алгоритмів, штучного інтелекту та самоорганізованих мереж, які забезпечують живучість, масштабованість та адаптивність.

Отримані результати дослідження. У статті розглядаються основні аспекти синтезу та функціонування систем управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів. Обговорюється актуальність теми, аналізуються останні досягнення в зазначеній області, а також докладно описується послідовність етапів синтезу: аналіз вихідних даних, принципи побудови системи управління, її архітектура, основні функції, моделі та алгоритми управління. Наведено класифікацію завдань управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів, що охоплює їх поділ за етапами, об’єктами впливу, метою, функціональним призначенням, архітектурою та математичною постановкою. Розроблено методологічні основи синтезу системи управління групами (роями) безпілотних літальних апаратів з урахуванням архітектур моделей взаємодії. Особлива увага надається децентралізованим моделям взаємодії та координації дій безпілотних літальних апаратів. Запропоновано підхід, що комплексно відображає структуру процесу управління роєм безпілотних літальних апаратів. Визначені перспективи розвитку та застосування таких систем.  

Елементи наукової новизни. У роботі вперше розроблено методологічні засади синтезу системи управління групами (роями) безпілотних літальних апаратів, що поєднують можливості централізованих, децентралізованих та гібридних архітектур. Такий підхід дає змогу системно відобразити структуру процесу управління та забезпечити цілеспрямований вибір відповідних моделей і методів на кожному рівні функціонування системи.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. У статті визначено методологічні засади синтезу системи управління, сформованими групою (роєм) безпілотних літальних апаратів, що дає змогу створити ефективну інтелектуальну систему управління військового призначення. Виокремлено основні етапи синтезу, сформульовано цілі, функції та завдання управління, що забезпечує структуровану основу для побудови адаптивних і масштабованих систем управління в умовах бойових дій. Практичне значення одержаних результатів зводиться до можливостей створення, на основі запропонованих методологічних підходів, алгоритмів управління для їх впровадження у програмно-апаратні комплекси для організації роботи роїв безпілотних літальних апаратів, що дасть змогу підвищити їхню стійкість, масштабованість та ефективність у військових операціях на всіх рівнях. Перспективним напрямом подальших досліджень є інтеграція алгоритмів штучного інтелекту в багатоагентну систему управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів з метою розширення рівня автономності та адаптивності.

Біографії авторів

Валерій Антонович Романюк , Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут

доктор технічних наук, професор

Андрій Геннадійович Гримуд, Національний університет оборони України

доктор філософії

Посилання

Лупандін В. А., Мегельбей Г. В., Мацько О. Й., Куртсеітов Т. Л., Міроненко П. О. Основні тенденції створення та застосування груп безпілотних літальних апаратів. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2019. № 2 (35). С. 88 – 94. DOI: 10.30748/nitps.2019.35.11.

Журавська І. Гетерогенні комп’ютерні мережі критичного застосування на основі роїв та зграй БПЛА : монографія. Миколаїв : ЧНУ ім. Петра Могили, 2019. 192 с.

Погудіна О. К. та ін. Методологія формування інтелектуальної складової агентної системи рою безпілотних літальних апаратів: монографія. Харків: НАУ ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», 2021. 219 с.

Smith J., Johnson A. Decentralized Consensus Algorithms for Swarm Robotics. Journal of Robotics and Autonomous Systems. 2022. № 15(3). С. 123–135.

Chen L., Wang Y. A Hybrid Control Architecture for Large-Scale UAV Swarms. IEEE Transactions on Robotics. 2021. № 37(2). Р. 456 468. DOI: 10.1109/TRO. 2020.3015678.

Davies P., Jones R. Formation Control of Heterogeneous UAV Swarms using Model Predictive Control. Aerospace Science and Technology. 2020. № 98. Р. 105689.

White M., Green T. Deep Reinforcement Learning for Autonomous Swarm Navigation in Complex Environments. AI Communications. 2024. № 55(4). Р. 321–334.

Kumar R., Singh J. Deep Reinforcement Learning for Decentralized Swarm Control: A Survey. Journal of Artificial Intelligence Research. 2023. № 68. Р. 123–145.

Wang H., Li Z. Multi-Agent Reinforcement Learning for Collaborative Task Allocation in UAV Swarms. IEEE Transactions on Cybernetics. 2024. № 54(1). Р. 234–245. DOI: 10.1109/TCYB.2023.3301234.

White M., Green T. Deep Reinforcement Learning for Autonomous Swarm Navigation in Complex Environments. AI Communications. 2024. № 55(4). Р. 321–334. DOI: 10.3233/AIC-230556.

Davies P., Jones R. Formation Control of Heterogeneous UAV Swarms using Model Predictive Control. Aerospace Science and Technology. 2020. № 98. Р. 105689. DOI: 10.1016/j.ast.2020.105689.

Floreano D., Mura A. Bio-Inspired Swarm Robotics: A Review of Algorithms and Applications. Annual Review of Control, Robotics, and Autonomous Systems. 2022. № 5. Р. 234–256. DOI: 10.1146/annurev-robot-031020-090209.

Smith J., Johnson A. Decentralized Consensus Algorithms for Swarm Robotics. Journal of Robotics and Autonomous Systems. 2022. № 15(3). Р. 123–135. DOI: 10.1016/j.robot.2021.103789.

Nelson D. R., Barber D. B., McLain T. W., Beard R. W. Vector Field Path Following for Miniature Air Vehicles. IEEE Transactions on Robotics. 2007. Vol. 23 (3). P. 519–529.

Muslimov T. Z. Algorithms of Autonomous Fixed-wing UAVs Formation Control via Vector Field Method. Systems of Control, Communication and Security. 2019. № 4. P. 187–214. DOI: 10.24411/2410-9916-2019-10407.

Brown S., et al. Optimizing Communication Topologies in UAV Swarms for Search and Rescue Missions. International Journal of Intelligent Systems. 2023. № 42 (1). Р. 78–91.

Романюк В. А., Степаненко Є. О., Панченко І. В., Восколович О. І. Літаючі самоорганізуючі мережі. Збірник наукових праць ВІТІ. 2017. № 1. С. 104–114.

Гримуд А. Г., Романюк В. А. Побудова системи управління групою тактичних безпілотних літальних апаратів. Збірник наукових праць ВІТІ. 2020. № 3. С. 63–73.

Saffre F., Hildmann H., Anttonen A. Force-Based Self-Organizing MANET/FANET with a UAV Swarm. Future Internet. 2023. № 15 (9). Article 315. DOI: https://doi.org/10.3390/fi15090315.

Tsao Kai-Yun , Girdler T., Vassilakis V. G. A survey of cyber security threats and solutions for UAV communications and flying ad-hoc networks. DOI: https://doi.org/10.1016/j.adhoc.2022.102894.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-29

Як цитувати

Романюк , В. А. і Гримуд, А. Г. . (2025) «Методологічні основи синтезу системи управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів», Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Київ, Україна, 53(2), с. 156–172. doi: 10.33099/2311-7249/2025-53-2-156-172.

Номер

Розділ

Інтелектуальні ІТ та робототехніка у сфері безпеки та оборони