Методика оцінювання можливостей системи кадрових органів Збройних Сил України щодо виконання завдань у воєнний час
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-53-2-5-16Ключові слова:
метод оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України, метод обґрунтування складу системи кадрових органів Збройних Сил України, метод оптимального розподілу людських ресурсів між військовими формуваннями, система кадрових органів Збройних Сил УкраїниАнотація
Мета статті. Розробити методику оцінювання можливостей системи кадрових органів Збройних Сил України щодо виконання завдань у воєнний час.
Методи дослідження. У статті розглядаються три взаємопов’язані методи. Метод обґрунтування складу системи кадрових органів Збройних Сил України (n), який базується на математичній моделі системи кадрових органів, що являє собою мережу масового обслуговування та передбачає вирішення оптимізаційної задачі знаходження оптимальної чисельності кадрових органів, які задовольняють різним критеріям функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України та дає змогу отримати: детальну ієрархічну модель системи кадрових органів Збройних Сил України з визначеним рівнем декомпозиції та відобразити наочно взаємозв’язок між кадровими органами; проаналізувати систему кадрових органів Збройних Сил України та обґрунтувати раціональний варіант її побудови залежно від заданої ймовірності виконання кадрових завдань. Метод оптимального розподілу людських ресурсів між військовими формуваннями ( ) враховує темпи мобілізаційного розгортання, обсяги надходження мобілізаційного людського ресурсу та безповоротні й санітарні втрати під час мобілізації і бойових дій. Він ґрунтується на оптимізації рішень шляхом вирішення багатокрокової задачі оптимізації розподілу людських ресурсів (метод динамічного програмування) на основі даних щодо комплектування військових формувань у попередніх періодах комплектування та вимог до укомплектованості їх у послідуючі періоди, що дає можливість знайти оптимальний розподіл людських ресурсів між військовими формуваннями і забезпечить досягнення максимальної їх укомплектованості на кінець визначеного терміну комплектування. Метод оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України дав змогу оцінити ефективність функціонування цієї системи з урахуванням інтенсивності надходження кадрових завдань та раціонального складу кадрових органів і розрахувати загальний показник ефективності функціонування системи, здійснити зважену адитивну згортку показників часткової ефективності, які розраховані на основі показників оперативності, якості забезпечення та ефективності структури й організації роботи системи кадрових органів. Для визначення ступеня важливості завдань застосовано метод аналізу ієрархій, який дає змогу оперативно оцінити ефективність функціонування системи кадрових органів для подальшого прийняття управлінських рішень щодо її удосконалення (W ско).
Отримані результати дослідження. Запропонована методика дає змогу комплексно врахувати часткові показники ефективності системи кадрових органів, які характеризують якість окремих її властивостей. Водночас, прогнозування укомплектованості органів військового управління, військових частин і підрозділів, а також оцінювання впливів зазначених складових на ефективність системи кадрових органів надає можливість досліджувати вплив окремих її елементів на загальний рівень ефективності. Це, в свою чергу, дасть змогу оцінити діяльність системи на підставі аналізу структури і змісту роботи підрозділів системи кадрових органів й системи у цілому, як на етапі їх функціонування у мирний час, так і планування їх розвитку на період воєнного стану.
Елементи наукової новизни. Використання запропонованого методичного апарату оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України дало змогу розробити методику оцінювання можливостей системи кадрових органів Збройних Сил України щодо виконання завдань у воєнний час.
Теоретичне й практичне значення викладеного у статті. Методика передбачає: оцінювання показників ефективності системи кадрових органів; аналіз та комплексування показників оцінювання ефективності системи кадрових органів для різних варіантів її побудови, їх перевірку за відповідними критеріями; вироблення пропозицій щодо вибору раціональної структури системи кадрових органів на підставі аналізу значень вказаних показників та перевірки критеріїв для різних варіантів формування системи кадрових органів у воєнний час. Практична значущість: під час розгляду варіантів замислу операції – використовувати розроблену методику для оптимального розподілу людських ресурсів між військовими формуваннями стосовно кожного варіанту, що розглядається, замислу застосування військ; під час розрахунку потрібного складу чисельності кадрових органів Збройних Сил України – використовувати запропоновану методику для укомплектування військ (сил) з урахуванням прогнозованих втрат особового складу, які виникатимуть в ході операції (бойових дій) як унаслідок впливу противника, так і недостатньої кількості особового складу кадрових органів та оцінити можливості існуючого складу системи кадрових органів та її вплив на рівень боєздатності військ; під час підготовки необхідних даних для директивних і планових документів – спиратися на результати проведеного обґрунтування складу та чисельності системи кадрових органів Збройних Сил України; в процесі оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України; під час підготовки пропозицій командуванню щодо укомплектованості військ (сил) у визначені періоди та можливості системи кадрових органів Збройних Сил України з перерозподілу наявних людських ресурсів.
Посилання
Думенко М. П., Череп В. Л. Методичний підхід до оцінювання ефективності функціонування існуючої системи кадрових органів щодо комплектування особовим складом в особливий період Збірник наукових праць Центрального науково–дослідного інституту ЗС України. 2019. № 2 (35). С. 133–138. DOI: 10.33099/2311-7249/2019-35-2-133-138.
Думенко М. П. Порядок практичного використання комплексної методики оцінювання системи кадрових органів ЗС України органами військового управління. Збірник наукових праць Військового інституту Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. 2020. № 67. С. 143–155. DOI: 10.17721/2519-481X/2020/67-15.
Гусак Ю. А., Романченко І. С. Математична модель процесу забезпечення комплектування України особовим складом в особливий період. Зб. наук. пр. ЦНДІ ЗС України. 2010. № 3 (53). С. 38–50.
Сиротенко А. М., Лисенко І. Є., Тіхонов Г. М., Репіло Ю. Є., Думенко М. П., Георгадзе О. А., Кірілкін Є. І., Тютюнник В. М. Навчально–методичний посібник: Робота органів військового управління, штабу військової частини щодо комплектування персоналом в особливий період НУОУ ім. Івана Черняховського. Київ. 2020.
Сиротенко А. М., Думенко М. П., Тіхонов Г. М., Желтов О. В., Романюк А. М. Навчальний посібник: Робота служб персоналу з удосконалення системи комплектування ЗС України персоналом в умовах гібридної війни (особливого періоду) НУОУ ім. Івана Черняховського. Київ, 2019.
Обґрунтування рекомендацій щодо обсягів підготовки та накопичення резерву особового складу мобілізаційних ресурсів для потреб ЗС України. Розробка рекомендацій щодо визначення потреб ЗС України у офіцерах запасу для їх доукомплектування на особливий період та поповнення втрат у воєнний час: звіт про НДР шифр «Ресурс–резерв» (проміж.). ЦНДІ ЗС України; наук. кер. Розумовський О. О. Київ, 2010. 65 с. № ДР 0101U000998.
Прогнозування здатності області, регіону задовольнити потребу військ (сил) у людських мобілізаційних ресурсах. НДР шифр «Фактор–М». ЦНДІ ЗС України, наук. кер. Павловський О.В. Київ, 2020–2021, ДР 0120U000026д.
Сиротенко А. М., Думенко М. П., Хома В. В., Тіхонов Г. М., Шпанчук Г. В., Муренко В. О., Кірілкін Є. І., Джемесюк М. І., Смірнов І. І. Управління персоналом у ЗС України : підручник. Київ : НУОУ ім. Івана Черняховського, 2017. 404 с.
Джемесюк М. І., Думенко М. П., Муренко В. О., Тіхонов Г. М., Хома В. В., Шпанчук Г. В., Дудник В. П. Менеджмент персоналу: навчальний посібник. Київ : НУОУ ім. Івана Черняховського, 2017. 152 с.
Думенко М. П. Метод розподілу людського ресурсу між військовими формуваннями. Сучасні інформаційні технологій в сфері безпеки та оборони. 2023. № 2 (47). С. 12–18. DOI: 10.33099/2311-7249/2023-47-2-12-18.
Юрков Б. Н. Исследование операций: учебн. Москва : ВИА, 1990. 205 с.
Бешелев С. Д., Гурвич Ф. Г. Математико статистические методы экспертных оценок. Москва : Статистика, 1974. 160 с.
Сухарев А. Г., Тимохов А. В., Федотов В. В. Курс методов оптимизации. Москва: Наука, 1986. 328 с.
Думенко М. П. Метод обґрунтування складу системи кадрових органів Збройних Сил України. Сучасні інформаційні технологій в сфері безпеки та оборони. 2022. № 3 (45). С. 69–74. DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-69-74
Вентцель Е. С. Исследование операций. Москва: Сов. радио, 1972. 552 с.
Шуенкин В. А., Донченко В. С. Прикладные модели теории массового обслуживания. Киев : НМК ВО, 1992. 398 с.
Думенко М. П. Метод оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України. Сучасні інформаційні технологій в сфері безпеки та оборони. 2024. № 1 (49). С. 128–140. DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-128-140.
Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий. Москва : «Радио и связь», 1993. 278 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.