Методичний підхід щодо вибору методу синтезу інформаційної системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-53-2-70-83Ключові слова:
автоматизація, багатокритеріальне оцінювання, випробування, озброєння та військова техніка, синтез інформаційної системи, система випробувань, супроводження випробуваньАнотація
Метою статті є проведення порівняльного аналізу методів синтезу інформаційних систем й обґрунтування вибору методичного підходу до синтезу інформаційної системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки на основі розробленої системи показників і критеріїв багатокритеріального оцінювання, адаптованої до специфіки функціонування спеціалізованої випробувальної організації.
Методи дослідження. Під час проведення дослідження застосовано системний підхід, загальну теорію систем, методологію класифікації та багатокритеріального оцінювання. Розроблено систему показників і критеріїв порівняння методів синтезу інформаційних систем із використанням психофізичної шкали Сааті, що дало змогу перевести якісні характеристики методів у кількісні показники, забезпечивши об’єктивність порівняльного аналізу.
Отримані результати дослідження. У статті систематизовано методи синтезу інформаційних систем і запропоновано класифікацію за чотирма групами: структурно-орієнтовані, оптимізаційно-орієнтовані, адаптивно-орієнтовані та евристичні. Побудовано розширену систему якісно-кількісного оцінювання характеристик методів за сімома основними показниками. Для формалізації процесу оцінювання проведено нормалізацію оцінок, експертне оцінювання вагових коефіцієнтів, а також визначено комплексний інтегральний показник ефективності методів синтезу інформаційної системи супроводження випробувань. Визначено, що найвищу інтегральну ефективність продемонстрував теоретико-ігровий метод синтезу, який забезпечує високий рівень формалізації, адаптивності та автоматизації процесів проєктування інформаційної системи. Показано, що компонентно-ієрархічна технологія синтезу забезпечує гнучке поетапне розгортання багаторівневої архітектури інформаційної системи з поступовим розширенням її функціональних можливостей. Запропоновано комбінований підхід до синтезу інформаційної системи, що передбачає поєднання переваг зазначених двох методів.
Елементи наукової новизни. Розроблено систему показників, критеріїв, нормалізаційних процедур і вагових коефіцієнтів, що дало змогу провести порівняльний аналіз різних методичних підходів до синтезу інформаційних систем, які суттєво відрізняються за своєю структурною організацією, функціональним призначенням та сферою застосування. Запропоновано спосіб багатокритеріального якісно-кількісного оцінювання ефективності методів синтезу інформаційних систем, орієнтований на специфічні завдання створення інформаційної системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки.
Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Отримані результати можуть бути використані як методологічна основа для побудови автоматизованої інформаційної системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки в умовах воєнного часу. Практична реалізація запропонованого комбінованого підходу сприятиме підвищенню ефективності випробувального процесу, оптимізації управлінських рішень, забезпеченні оперативної обробки результатів випробувань, розвитку інформаційно-аналітичної підтримки оборонного менеджменту та прискоренню процесу ухвалення рішень щодо прийняття на озброєння нових зразків для сил оборони.
Посилання
Павленко А. Г., Ларін В. В., Гапоненко Г. М. Методичний підхід до визначення пріоритетності напрямів розвитку системи випробувань озброєння та військової техніки у контексті оборонного планування. Збірник наукових праць ДНДІ ВС ОВТ. 2023. Вип. 2(16). С. 66. DOI: 10.37701/dndivsovt.16.2023.09.
Корнієнко І. В., Корнієнко С. П., Камак Д. О., Казначей С. М., Жирна О. В. Щодо можливих функціональних компонент інформаційної системи супроводження випробувань Збройних Сил України. Збірник наукових праць ДНДІ ВС ОВТ. 2020. Вип. № 4(6). С. 52–62. DOI: 10.37701/dndivsovt.6.2020.06.
Скиба О. В., Доманов І. О., Рибачок Д. В., Скиба А. О. Підходи щодо підвищення ефективності підготовки і проведення випробувань шляхом створення єдиної інформаційно-довідкової системи та автоматизації діяльності науковців інституту. Збірник наукових праць ДНДІ ВС ОВТ. 2023. Вип. 4(18). С. 104–111. DOI: 10.37701/dndivsovt.18.2023.15.
Корнієнко С. П., Корнієнко І. В. Шевага В. В., Казначей С. М., Кравченко В. С. Обґрунтування інформаційних компонентів нормативно-довідкової бази даних автоматизованої інформаційної системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки. Збірник наукових праць ДНДІ ВС ОВТ. 2021. Вип. №7 (1). С. 29–39. DOI: 10.37701/dndivsovt.7.2021.04.
Перелік Національних стандартів України для створення, впровадження та супроводження автоматизованих і інформаційних систем. URL: http://nbuv.gov.ua/node/1469 (дата звернення 08.06.2025).
Мацько О. Й., Микусь С. А., Солонніков В. Г. та ін. Застосування сучасних інформаційних технологій у науковій діяльності: підручник. Київ: НУОУ ім. І. Черняховського, 2021. 340 с.
Литовченко О., Недора Т. Аналіз методів синтезу інформаційних моделей при розробці багаторівневих комп’ютерних систем. Комп’ютерні технології друкарства. 2010. № 24. С. 58–62.
Лепак Л. А. Методологічні засади аналізу і синтезу автоматизованих інформаційних систем організаційного управління. Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. 2006. №16.3. С. 198–203.
Писарчук О. О., Соколов К. О., Гудима О. П. Розроблення багатокритеріальної методики ситуаційного управління структурою і параметрами системи забезпечення інформаційної безпеки. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ ім. Івана Черняховського. 2016. №3(58). С. 24–32. DOI: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2016-3-58/24-32.
Писарчук О. О., Гуменюк М. О., Тимчук С. В. Математична модель ситуаційного синтезу автоматизованої системи збирання і оброблення інформації від технічних засобів моніторингу. Системні дослідження та інформаційні технології. 2017. № 2. С. 19–28. DOI: 10.20535/SRIT.2308-8893.2017.2.02.
Копійка О. В. Основні принципи методології синтезу інформаційно-комунікаційних систем для побудови єдиної інформаційної платформи. Зв’язок. 2015. № 2(114). С. 36–40.
Беркман Л. Н., Копійка О. В. Теоретичні основи методології синтезу інформаційно-комунікаційних систем. Телекомунікаційні та інформаційні технології. 2014. № 4. С. 12–19.
Євланов М. В., Васильцова Н. В., Панфьорова І. Ю. Моделі та методи синтезу опису раціональної архітектури інформаційної системи. Вісник наукового університету «Львівська політехніка». Серія «Інформаційні системи та мережі». 2015. № 829. С. 135–152.
Калачова В. В., Ткачук С. С., Меренті Є. О., Третяк Д. В. Багатокритеріальний синтез організаційної структури білінгової інформаційної системи методом аналізу ієрархій. Системи обробки інформації. 2020. № 2(161). C. 22–28. DOI: 10.30748/soi.2020.161.03.
Коваленко А. А., Кучук Г. А. Методи синтезу інформаційної та технічної структур системи управління об’єктом критичного застосування. Сучасні інформаційні системи. 2018. Т. 2. № 1. С. 22–27. DOI: 10.20998/2522-9052.2018.1.04.
Рубан І. В., Кучук Г. А., Давікоза О. П. Концептуальний підхід до синтезу структури інформаційно-телекомунікаційної мережі. Системи обробки інформації. 2013. №7(114). С. 106–112.
Науменко Є. М., Самохвалов Ю. Я. Синтез структури розподілених інформаційних систем. Науково-технічний журнал «Захист інформації». 2004. № 4. С. 42–47.
Грищук Р. В., Пількевич І. А., Хорошко В. О., Котков В. І. Багатокритерійний синтез систем інформаційної безпеки. Восточно-Европейский журнал передовых технологий. 2012. № 5/9(59). С. 40 44.
Цмоць І. Г., Скорохода О. В., Кісь Я. П. Синтез інтегрованих автоматизованих систем управління підприємством. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Інформаційні системи та мережі. 2015. № 829. С. 246-254.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.