Модель динаміки розімкненої системи автоматичного керування військового призначення
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-53-2-35-42Ключові слова:
вбудоване програмне забезпечення, розімкнена система, гідропривід, математична модельАнотація
Метою статті є розроблення моделі динаміки розімкненої системи автоматичного керування військового призначення на основі гідроприводів з дросельним керуванням для стабілізації вогневого засобу після пострілу.
Методи дослідження У дослідженні використані методи: контент-аналізу – для аналізу та оцінювання ефективності мобільних вогневих груп; системного аналізу – для формування науково-методичного підходу запропонованого у статті; методи математичного моделювання – для визначення залежності між тривалістю керуючого сигналу та переміщенням штоку виконавчого пристрою.
Отримані результати дослідження В роботі обґрунтовано вибір типу виконавчого пристрою та наведено основні математичні рівняння для створення моделі динаміки розімкненої системи автоматичного керування військового призначення. Створено модель динаміки розімкненої системи автоматичного керування, що дає змогу визначити величину корегувального впливу для підвищення ефективності застосування нетипових вогневих засобів встановлених на високомобільній транспортній базі.
Елементи наукової новизни Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що синтезована модель системи автоматичного керування (розімкнена, без зворотного зв’язку) враховує не лише особливості виконавчого пристрою (з обмеженням), но і нелінійні характеристики гідросистеми (коефіцієнт стиснення рідини, інерційні властивості та масу корисного навантаження). Все це наближує модель до характеристик реальної системи.
Теоретична й практична значущість викладеного у статті Використання гідравлічних приводів з дискретними розподільниками (не зважаючи на меншу вартість та високу швидкодію) є обмеженим з низки причин (мала кількість робочих позицій штоку, незначна робоча швидкість; відсутність можливості програмування позиції робочого органу). Зняття (нівелювання) цих обмежень дозволить покращити характеристики гідравлічних приводів, розширити область їх використання. Особливу цінність отримані результати мають для воєнно-оборонного сектору під час розробки системи стабілізації нетипових вогневих засобів встановлених на високомобільної транспортної бази.
Посилання
Люта А. В., Афанасьєва М. А. Виконавчі механізми і регулюючі органи. Гідравліка, гідро- та пневмоприводи: навч. посіб. Краматорськ : ДДМА, 2020. 72 с.
Qiu Hanyu, Qi Su. Simulation Research of Hydraulic Stepper Drive Technology Based on High Speed On/Off Valves and Miniature Plunger Cylinders. Micromachines 2021. DOI: 10.3390/mi12040438.
Szakacs T., Khalifa N. Pneumatic Piston Control Optimization. Journal of Physics: Conference Series. 2024. DOI: 10.1088/1742-6596/2848/1/012002.
Греков В. П., Ткаченко Ю.А., Орлов С. В. Система автоматичної стабілізації транспортного модуля реактивних систем залпового вогню. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2021. Вип. 1 (42). С. 137–143. DOI: 10.30748/nitps.2021.42.18.
Крутіков Г. А., Стрижак М. Г. Системи гідроприводів: навч. посіб. Харків : НТУ «ХПІ», 2014. 220 с.
Кузавков В. В., Поляк І. Є., Тлустий А. О. Визначення чисельного значення збурного діяння при застосуванні вогневих засобів. Scientific Collection «InterConf+». № 42(189). С. 672–680. DOI: https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.02.2024.067.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.