Аналітично-емпіричний метод оцінювання ослаблення сигналів супутникових радіонавігаційних систем
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-53-2-95-100Ключові слова:
супутникова радіонавігаційна система, електромагнітні хвилі, радіосигнал, енергетичні параметри, радіозавада, множник ослаблення, коефіцієнт поглинанняАнотація
У статті розглядається методичний апарат визначення рівня ослаблення радіосигналів під час поширення електромагнітних хвиль в умовах завадової обстановки, створюваної приймачам сигналів супутникових радіонавігаційних систем. Метою статті є розроблення аналітично-емпіричного методу оцінювання ослаблення сигналів супутникових радіонавігаційних систем для прогнозування очікуваної завадової обстановки та підвищення точності визначення енергетичних параметрів радіозавад.
Методи дослідження. Під час написання статті застосовано методи системного аналізу процесів поширення електромагнітних хвиль і синтезу аналітично-емпіричного методу оцінювання ослаблення сигналів супутникових радіонавігаційних систем. Зазначений методологічний підхід дав змогу отримати вирази для визначення коефіцієнту поглинання з урахуванням отриманого множника ослаблення радіозавади.
Отримані результати дослідження. Проведено аналіз низки особливостей, які потрібно враховувати під час прогнозування завадової обстановки, що створюється приймачам сигналів супутникових радіонавігаційних систем. Запропоновано способи врахування ослаблення сигналів під час поширення електромагнітних хвиль на трасах «навігаційний супутник – радіоприймач» і «передавач радіоперешкод – радіоприймач». Наведено особливості визначення ослаблення радіозавад, створюваних наземними засобами радіоелектронної боротьби і засобами, розміщеними на повітряних платформах. Математично формалізовано аналітично-емпіричний метод оцінювання ослаблення сигналів супутникових радіонавігаційних систем завдяки поєднанню класичних виразів теорії електродинаміки та поширення електромагнітних хвиль, що характеризують енергетичні параметри радіосигналів і вирази для визначення коефіцієнту поглинання з урахуванням отриманого множника ослаблення радіозавади. Показано, що використання запропонованих виразів не вимагає значної кількості вхідних даних і дає змогу підвищити точність визначення енергетичних параметрів радіозавад приймачам сигналів.
Елементом наукової новизни є те, що запропонований метод може бути використаний для врахування ослаблення радіосигналів під час поширення електромагнітних хвиль на трасах «навігаційний супутник – радіоприймач» і «передавач радіоперешкод – радіоприймач».
Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Поєднання класичних виразів із теорії електродинаміки і поширення електромагнітних хвиль, що характеризують енергетичні параметри сигналів, та емпіричного виразу для визначення коефіцієнту поглинання з урахуванням отриманого множника ослаблення радіозавади дає змогу математично формалізувати запропонований аналітично-емпіричний метод оцінювання ослаблення сигналів супутникових радіонавігаційних систем. Використання такого методу може підвищити точність визначення енергетичних параметрів радіозавад приймачам сигналів супутникових радіонавігаційних систем.
Посилання
Sklar B., Harris F. J. Digital Communications: Fundamentals and Applications. 3-ed ed. Chicago, USA : Pearson, 2021. 2287 p.
Грудинская Г. П., Родос Л. Я. Распространение радиоволн : учеб. пособие. Москва : Высшая школа, 1967. 244 с.
Пільтяй С. І. Електродинаміка та поширення радіохвиль. Конспект лекцій : навчальний посібник. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. 171 с.
Наритник Т. М., Почерняєв В. М., Повхліб В. С. Цифрові радіорелейні та тропосферні лінії зв’язку. Одеса : ОНАЗ ім. О. С. Попова, 2019. С. 27–32.
Логачова Л. М., Бугрова Т. І. Поширення земних радіохвиль та мобільний зв’язок: навчальний посібник. Запоріжжя : ЗНТУ, 2019. 236 с.
Гурський Т. Г., Степаненко Є. О., Шишацький А. В. Оцінка граничної дальності зв’язку на сучасних радіо- та радіорелейних лініях. Збірник наукових праць ВІТІ. Київ, 2019. Вип. 1. С 6–17.
Школин Ю. Д., Ярошенко В. С. Энергетический расчет радиолиний для решения задач радиоэлектроной защиты и безопасности связи. Ленинград : ВАС, 1986. 104 с.
Палий А. И. Радиоэлектронная борьба. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Воениздат, 1989. 350 с.
Куприянов А. И., Сахаров А. В. Теоретические основы радиоэлектронной борьбы : учеб. пособие. Москва : Вузовская книга, 2007. 356 с.
Шовкошитний І. І., Марченко А. О., Міненко Л. М. Метод визначення енергетичних параметрів радіозавад на межі зони радіовидимості. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2025. № 52(1). С. 102–107. DOI: 10.33099/2311-7249/2025-52-1-102-107.
Водяних А. А., Тимчук В. Ю. Технічна характеристика навігаційної апаратури СН-3003М. Військово-технічний збірник. Львів : НАСВ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. № 1 (4)., 2011. С. 198 205.
Recommendation ITU-R M.1318-1 – Evaluation model for continuous interference from radio sources other than in the radionavigation-satellite service to the radionavigation-satellite service systems and networks operating in the 1164–1215 MHz, 1215–1300 MHz, 1559–1610 MHz and 5010–5 030 MHz bands. 2005–2007. 3 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
