Алгоритм визначення пріоритетів засобам радіоелектронної боротьби для подавлення конкретного радіоелектронного об’єкту
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-53-2-120-129Ключові слова:
радіоелектронна боротьба, визначення пріоритетів засобів подавлення радіоелектронних об’єктів, алгоритм фільтрації, матриця подібності, тактичні характеристикиАнотація
Мета статті. Розроблення алгоритму визначення пріоритетів засобам радіоелектронної боротьби для подавлення приймального тракту конкретного радіоелектронного об’єкту на основі визначення коефіцієнтів подібності між характеристиками засобів і характеристиками цілей.
Методи дослідження. Під час написання статті застосовано метод формалізованого аналізу подібностей, що дає змогу оцінити потенційну ефективність впливу засобів радіоелектронної боротьби на приймальні тракти виявлених радіоелектронних засобів. Запропонований підхід дав змогу врахувати алгоритм попередньої фільтрації та формування матриці близькості, що ґрунтується на нормативно заданих коефіцієнтах сумісності.
Отримані результати дослідження. Розроблено алгоритм визначення пріоритетів засобам радіоелектронної боротьби для подавлення конкретного радіоелектронного об’єкту, що враховує подібність тактико-технічних характеристик засобів до характеристик цілей, а також інші важливі оперативні обставини. Запропонований алгоритм дає змогу ранжувати засоби радіоелектронної боротьби для кожної цілі на основі інтегральної оцінки подібності. Алгоритм ураховує частотну сумісність, геометричні характеристики сектору дії, очікувану потужність перешкоди, а також зайнятість і придатність засобів до групової роботи.
Елементи наукової новизни. Запропонований алгоритм описує новий спосіб визначення пріоритетів засобам радіоелектронної боротьби, який дає змогу адаптувати вибір засобів до динамічних змін у бойовій обстановці. Вперше застосовано метод формалізованого аналізу подібностей в частині перетворення технічних параметрів у метрику ефективності взаємодії.
Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Отримані результати мають прикладне значення для побудови адаптивних систем управління засобами радіоелектронної боротьби у зоні бойових дій. Модель може бути інтегрована в існуючі системи автоматизованого управління засобами радіоелектронної боротьби, підвищуючи точність і ефективність їх роботи за мінімізації зайвих витрат ресурсів.
Посилання
Cai B., Li H., Zhang N. et al. A cooperative jamming decision-making method based on multi-agent reinforcement learning. Auton. Intell. Syst. 2025. № 5. Р. 3. DOI: https://doi.org/10.1007/s43684-025-00090-4.
ResearchGate. The Prospect of Electronic Warfare in the 21st Century: An Analysis of Electronic Warfare Equipment Innovation and Its Strategic Impact Based on the Fusion of Quantum Communication and Artificial Intelligence. URL: https://www.researchgate.net/publication/386269786 (accessed: 11 May 2025).
Ibrahim A. et al. A Drone Path Planning Method Based on Remote Sensing and 3D Environmental Reconstruction. Remote Sensing. 2023. № 15(12). P. 3108. URL: https://www.mdpi.com/2072-4292/15/12/3108 (accessed: 11 May 2025).
Yao D. et al. Multi-Target Electromagnetic Source Threat Ranking Model Based on Spectral Characteristics. Mathematics. 2024. № 12(5). Р. 691. URL: https://www.mdpi.com/2227-7390/12/5/691 (accessed: 11 May 2025).
Kaplan E. D., Hegarty C. J. Understanding GPS: Principles and Applications. 2nd ed., Artech House, 2005.
DJI. A Guide to Drone Communication Frequencies. URL: https://www.dji.com (accessed: 11 May 2025).
Autel Robotics. Frequency Bands and Transmission Technologies. URL: https://auteldrones.com (accessed: 11 May 2025).
Rappaport T. S. Wireless Communications: Principles and Practice. 2nd ed., Prentice Hall, 2002.
Goldsmith A. Wireless Communications. Cambridge University Press, 2005.
Balanis C. A. Antenna Theory: Analysis and Design. 4th ed., Wiley, 2016.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.