Напрями використання інструментарію штучного інтелекту для аналізу розвідувальної інформації
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-53-2-150-155Ключові слова:
воєнна розвідка, розвідувальна інформація, штучний інтелект, краудсорсинг, колаборативна фільтраціяАнотація
Метою статті є визначення напрямів використання інструментарію штучного інтелекту для аналізу розвідувальної інформації.
Методи дослідження. Під час підготовки статті застосовано методи системного аналізу, порівняльного аналізу, а також аналізу та синтезу. Зазначений методичний підхід дав змогу розкрити сучасний стан застосування штучного інтелекту в розвідувальній діяльності, піддати аналізу існуючі підходи до оброблення розвідувальної інформації з елементами штучного інтелекту та сформувати схему її трансформування із залученням інструментарію штучного інтелекту.
Отримані результати дослідження. Запропоновано трьохетапну методологічну схему, яка описує процес трансформації розвідувальних даних в інформаційне рішення за допомогою інструментарію штучного інтелекту Обґрунтовано необхідність використання інструментарію штучного інтелекту для подолання когнітивних обмежень людини-аналітика та підвищення ефективності обробки великих масивів даних.
Елементи наукової новизни. Наукова новизна зводиться до розроблення концептуальної трьохетапної схеми аналізу розвідувальної інформації з інтеграцією (розпізнавання, доказове міркування, краудсорсинг, колаборативна фільтрація, аргументний аналіз), що дає змогу підвищити точність і оперативність аналізу, зменшити вплив людського фактору.
Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Теоретичне значення зводиться до формування методологічних основ для подальших досліджень застосування штучного інтелекту в процесах аналізу розвідувальної інформації. Практичним значенням є визначення конкретних напрямів для розроблення та впровадження ефективних алгоритмів або програмних засобів штучного інтелекту, які можуть істотно покращити процеси збору, обробки та аналізу розвідувальної інформації, сприяючи ефективнішому військовому плануванню та прийняттю рішень в умовах сучасних викликів сектору безпеки та оборони України.
Посилання
Kania E. Battlefield Singularity: Artificial Intelligence, Military Revolution and China’s Future Military Power. Washington, DC : Centre for a New American Security. 2017. URL : https://www.cnas.org/publications/reports/battlefield-singularity-artificial-intelligence-military-revolution-and-chinas-future-military-power (accessed: 14.03.2024).
Horowitz M., Kania E., Scharre P. Strategic Competition in an Era of Artificial Intelligence. Washington DC : Centre for New American Security. 2018. URL: https://www.cnas.org/publications/reports/strategic-competition-in-an-era-of-artificial-intelligence (accessed: 14.03.2024).
Rand W., Ablon L., Curriden C., Hartnett G. S. et. al. Maintaining the Competitive Advantage in Artificial Intelligence and Machine Learning. Santa Monica, CA: RAND. 2020. URL : https://www.rand.org/pubs/research_reports/RRA200-1.html (accessed: 14.03.2024).
Wyatt A. Charting Great Power Progress toward Lethal Autonomous Weapon System Demonstration Point. Defence Studies. Vol. 20(1). 2020. Р. 1 20. DOI:10.1080/14702436.2019.1698956.
Doctrine for Intelligence Support to Joint Operations. Joint Publication 2-0. Department of Defence. Washington: GPO. 2000. URL : https://www.bits.de/NRANEU/others/jp-doctrine/jp2_0.pdf (accessed: 14.03.2024).
Global Britain in a competitive age: The Integrated Review of Security, Defence, Development and Foreign Policy. HM Government. 2021. 114 p.
Antebi L. Artificial Intelligence and National Security in Israel: Main Points. Artificial Intelligence and National Security in Israel. Institute for National Security Studies. 2021. 96 p.
Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2020 року № 1556-р. Урядовий кур’єр. № 247. С. 136–145.
Про розвідку : Закон України від 17 вересня 2020 року № 912-IX. Офіційний вісник України. 2020. № 86. С. 9.
Pherson R. H., Heuer (Jr.) R. J. Structured analytic techniques for intelligence analysis (Third Edition). SAGE Publications Asia-Pacific Pte. Ltd. 2021. 677 р.
Miller J. O., Pawling C. R., Chambal S. P. Modelling the U.S. Military Intelligence Process. 2004. URL : https://www.researchgate.net/publication/235044514 (accessed: 14.03.2024).
Почепцов Г. Г. Когнитивні війни у масових комунікаціях. Харків : Фоліо, 2019. 314 с.
Штучний інтелект на службі пропаганди. Detector media. URL : https://detector.media/detektor-media-govoryt/article/218673/2023-10-28 shtuchnyy-intelekt-na-sluzhbi-propagandy (дата звернення: 21.02.2024).
Вальорска М. А. Діпфейк та дезінформація : практ. посіб. пер. з нім. В. Олійника. Київ : Академія української преси; Центр Вільної Преси, 2020. 36 с.
Cummings M. L. Artificial Intelligence and the Future of Warfare. Institute of International Affairs London. 2017. 142 р.
Sharma P., Sarma K. K., Mastorakis N. E. Artificial intelligence aided electronic warfare systems-recent trends and evolving applications. IEEE Access. 2020. Vol. 8. P. 224761–224780.
Heller C. H. The future navy – near-term applications of artificial intelligence. Naval War College Review. 2019. Vol. 72. P. 78–84.
Scharre P. Army of None: Autonomous Weapons and the Future of War, WW Norton & Company, New York, USA, 2018. Р. 22–34.
Harel D., Marron A., Sifakis J. Autonomics: searching for a foundation for next-generation autonomous systems. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2022. Vol. 117. № 30. Р. 17491–17498.
Brynielsson J., Horndahl A., Kaati L. et. al. Development of Computerised Support Tools for Intelligence Work 14th ICCRTS: «C2 and Agility» C2 Architectures and Technologies. 2009. URL : https://www.researchgate.net/publication/252800039_Development_of_Computerized_Support_Tools_for_Intelligence_Work (accessed: 26.03.2024).
Pioch N. J., Everett J. O. POLESTAR: collaborative knowledge management and sensemaking tools for intelligence analysts. 15th ACM International Conference on Information and Knowledge Management, 2006, pp. 513–521.
Tecuci G., Marcu L., Uttamsingh C. et. al. Evidence-based Reasoning in Intelligence Analysis: Structured Methodology and System. Computing in Science & Engineering. Vol. 20(6). 2018. Р. 9-21. DOI: 10.1109/MCSE.2018.2873852.
Cerutti F., Norman T. J., Toniolo A. CISpaces.org: From Fact Extraction to Report Generation. Frontiers in Artificial Intelligence and Applications. Vol. 305: Computational Models of Argument. P. 269–280.
Dhami М. К. A Survey of Intelligence Analysts’ Perceptions of Analytic Tools. European Intelligence and Security Informatics Conference (EISIC). 2017. URL : https://ieeexplore.ieee.org/document/8240780/references#references (accessed: 26.03.2024).
Nitzl C., Cyran A., Krstanovic S., Borghoff U. M. The Use of Artificial Intelligence in Military Intelligence: An Experimental Investigation of Added Value in the Analysis Process. Artificial Intelligence: Human-Computer Interaction. 2024. Р.34–62.
Rashid A., Kausik A. K., Sunny A. H., Bappy M. H. Artificial Intelligence in the Military. International Journal of Intelligent Systems. 2023. Vol. 4. P. 1-31. DOI: 10.1155/2023/8676366.
Svenmarck P., Luotsinen L., Nilsson M., Schubert J. Possibilities and Challenges for Artificial Intelligence in Military Applications. Conference: NATO Big Data and Artificial Intelligence for Military Decision Making Specialists' Meeting, Bordeaux, France, 2018. STO-MP-IST-160. URL : https://www.researchgate.net/publication/
_Possibilities_and_Challenges_for_Artificial_Intelligence_in_Military_Applications (accessed: 26.03.2024).
Menthe L., Goldfeld D. A., Tingstad A. et al. Technology Innovation and the Future of Air Force Intelligence Analysis. Findings and Recommendations. Vol. 1. 47 p.
King A. Digital Targeting: Artificial Intelligence, Data, and Military Intelligence. Journal of Global Security Studies. 2024. Vol. 9(2). P. 1–16.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
