Метод компромісного розподілу ресурсів у процесі планування та проведення психологічної операції в умовах російсько-української війни

Анотація

У сучасних збройних конфліктах психологічна операція є важливим інструментом досягнення військових цілей шляхом впливу на громадську думку та поведінку цільових аудиторій. Однак ефективність психологічної операції значною мірою залежить від раціонального розподілу обмежених ресурсів на створення та поширення інформаційних матеріалів для кількох різних цільових аудиторій, враховуючи досвід російсько-української війни. Основною метою статті є розробка методу компромісного розподілу ресурсів для забезпечення раціонального планування та оптимального їх використання під час підготовки і проведення психологічних операцій підрозділами Сил оборони України. Існуючі підходи часто не враховують зростаючу стійкість цільових аудиторій до психологічного впливу залежно від рівня їхнього критичного мислення, демографічних та інших характеристик, які можуть динамічно змінюватися. У дослідженні запропоновано метод раціонального розподілу ресурсів, який максимізує ефект психологічного впливу за певних втрат з урахуванням особливостей цільової аудиторії.

Методи дослідження. Під час написання статті були використані такі методи: контент‑аналіз – для дослідження характеристик цільової аудиторії та її класифікації залежно від стійкості до психологічного впливу; графоаналітичний метод – для раціонального розподілу фінансових ресурсів, що розподіляються на психологічну операцію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз результатів сучасних наукових досліджень і публікацій свідчить про нелінійний характер психологічного впливу на цільову аудиторію та підкреслює зростаючу роль цифрових платформ у споживанні інформаційних ресурсів. Дослідження, що базуються на раціональному розподілі ресурсної бази, є науковим підґрунтям для підвищення ефекту психологічної операції. Водночас, існуючі дослідження не враховують складну динамічну взаємодію між зростанням стійкості цільової аудиторії до психологічного впливу та ефективністю використання ресурсів під час застосування конкретних каналів комунікації з урахуванням особливостей сегментованих аудиторій. Перспективними є дослідження, які вирішують ці проблеми шляхом використання нейропсихологічних теорій та комп'ютерного моделювання для оптимізації розподілу ресурсів у процесі планування психологічних операцій.

Отримані результати дослідження. У статті проаналізовано вплив швидкості «старіння» інформаційних матеріалів на ефективність психологічного впливу з урахуванням часу, актуальності інформаційних матеріалів та їхньої здатності формувати довготривалі когнітивні зміни у цільової аудиторії. Досліджено стійкість цільової аудиторії до психологічного впливу, яка залежить від когнітивних характеристик, рівня освіти, критичного мислення та соціокультурного середовища в умовах російсько-української війни. Визначено оптимізацію процесу витрат, яка забезпечується шляхом вибору найбільш ефективних каналів комунікації, серед яких найпоширенішими є соціальні мережі, ігрові платформи та традиційні засоби масової інформації, з урахуванням демографічних характеристик аудиторії та її інформаційних вподобань. Розроблений метод складається з трьох етапів. На першому етапі проводиться сегментація цільової аудиторії та аналіз стійкості цільової аудиторії до психологічного впливу, в межах якого цільова аудиторія класифікується за когнітивними ознаками (освіта, рівень критичного мислення, соціокультурне середовище тощо). На основі зібраних даних формується загальна характеристика цільової аудиторії, що дає змогу виділити підгрупи з різними моделями чутливості. На другому етапі моделюється динаміка стійкості до психологічного впливу за допомогою логарифмічної функції або імітаційного моделювання для оцінки зростання стійкості цільової аудиторії в часі, що відображає нелінійну адаптацію до психологічного впливу. Сутність третього етапу полягає в оптимізації розподілу ресурсів шляхом знаходження компромісного рішення для визначення оптимальної пропорції витрат ресурсів між підгрупами цільової аудиторії для досягнення максимального ефекту (кількості людей з обох цільових аудиторій, які змінили свою поведінку).

Елементи наукової новизни. Новизною цього дослідження є врахування динаміки опору цільової аудиторії у вигляді нелінійної функції, яка репрезентує когнітивну адаптацію цільової аудиторії та ефект «старіння» інформації в умовах російсько-української війни. Використання компромісного підходу до розподілу ресурсів між підгрупами цільової аудиторії дає змогу ефективніше використовувати наявні ресурси та досягти максимального ефекту психологічного впливу на цільову аудиторію. Аналіз нейропсихологічних основ споживання інформації допомагає зрозуміти, як інформаційні матеріали впливають на формування нейронних шляхів, що змінюють установки людей, які складають визначену цільову аудиторію. Крім того, інструменти штучного інтелекту дають змогу генерувати креативні інформаційні матеріали, які посилюють ефект психологічного впливу на цільову аудиторію.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Теоретичним значенням викладеного у статті є дослідження методу раціонального розподілу ресурсів під час проведення психологічної операції в умовах російсько-української війни, який дає змогу створити математичну основу для прогнозування поведінки цільової аудиторії за різних сценаріїв проведення психологічної операції та підвищення ефекту психологічного впливу в умовах ресурсних обмежень. Практичним значенням методу є надання інструменту для максимізації ефекту психологічної операції в умовах обмеженого бюджету шляхом визначення пріоритетності цільових аудиторій з меншим опором до психологічного впливу та вибору оптимальних каналів комунікації для різних демографічних груп.

Висновки й перспективи подальших досліджень. Запропонований метод підвищує ефективність психологічної операції завдяки раціональному розподілу ресурсів між підгрупами цільової аудиторії з урахуванням динаміки опору та швидкості застарівання інформації. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розробку моделей психологічного впливу на цільову аудиторію з урахуванням впливу декількох каналів комунікації та використання інструментів штучного інтелекту для генерації контенту в психологічних операціях. Також необхідно вдосконалювати методологію оцінки цільової аудиторії з урахуванням варіацій патернів опору та її когнітивних реакцій, а також проводити експериментальні дослідження під час проведення психологічних операцій. Інструменти нейровізуалізації психологічного впливу допоможуть точніше визначати метрики стійкості цільової аудиторії до психологічного впливу та вдосконалити моделі прогнозування довгострокових когнітивних ефектів для різних цільових аудиторій.