Рекомендації стосовно використання інформаційних систем для покращення ситуаційної обізнаності органів військового управління
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-52-1-46-54Ключові слова:
інформаційні системи, ситуаційна обізнаність, військове управлінняАнотація
Стаття присвячена аналізу теоретичних і практичних аспектів створення та впровадження інформаційних систем для підвищення ситуаційної обізнаності органів військового управління.
Метою статті є розроблення рекомендацій щодо використання інформаційних систем для покращення ситуаційної обізнаності органів військового управління.
Методи дослідження. У статті застосовано теоретичні методи, а саме аналіз досліджень і публікацій за тематикою функціонування та застосування інформаційно-комунікаційних систем. Для оцінювання ефективності застосування систем, що розглядаються у статті, також були використані такі загальнонаукові методи досліджень, як swot-аналіз.
Отримані результати дослідження. У роботі висвітлено сучасні виклики, з якими стикаються збройні сили в умовах глобалізації, стрімкого розвитку інформаційних технологій і трансформації характеру збройних конфліктів. Розглянуто ключові проблеми, пов’язані з інтеграцією інформаційних систем у військове середовище, забезпеченням кібербезпеки, впливом людського фактору та обмеженою оперативністю обробки великих обсягів даних. Проаналізовано переваги та недоліки таких сучасних рішень, як система «Delta», що забезпечує інтеграцію даних із різних джерел (дрони, супутники, сенсори) та відповідає стандартам НАТО. На основі проведеного SWOT-аналізу визначено сильні й слабкі сторони, можливості та загрози впровадження таких систем. Особливу увагу надано ролі штучного інтелекту та автоматизації процесів аналізу й прийняття рішень. Через призму загроз, що можуть застосовуватися до інформаційно-комунікаційних систем загалом та системи «Delta» зокрема, розглянуто реалізацію можливостей використання системи для покращення ситуаційної обізнаності. Разом із тим, показано вплив недоліків, а саме високу залежність від рівня підготовки користувачів та особливих умов роботи в зоні дії пристроїв радіоелектронної боротьби.
Елементи наукової новизини. Наукова новизна дослідження зводиться до проведення комплексного аналізу використання інформаційних систем у військовому управлінні, визначення їх ефективності та розробки практичних рекомендацій щодо їх удосконалення. Запропоновано підходи до інтеграції технологій штучного інтелекту та кібербезпеки у військові інформаційні системи.
Теоретична й практична значущість. Результати дослідження мають важливе значення для військово-оборонної сфери, оскільки сприяють підвищенню ситуаційної обізнаності, покращенню координації та ефективності прийняття рішень. Перспективами подальших досліджень можуть бути: розробка автономних систем, посилення захисту від кібератак, вдосконалення алгоритмів штучного інтелекту, інтеграція з міжнародними платформи та адаптація для цивільного використання.
Посилання
Fay A. Cybersecurity and Information Systems in Military Operations. Journal of Military and Strategic Studies .2020. № 22(3). С. 45–63.
Лавренчук В. А. Аналіз інтеграції новітніх технологій в оборонну сферу: теоретичні аспекти та практичні виклики. Наукові записки Національного університету оборони України. 2021. № 15(2). С. 78–90.
Popov M., Zaitsev O., Stefantsev S. Innovative approach to reducing cognitive biases in expert evaluation. Social Development and Security. 2025. № 15(1). Р. 171–179. DOI: 10.33445/sds.2025.15.1.16.
Гавриленко А. С. Аналіз застосування технологій штучного інтелекту в системах військового призначення. Випробування та сертифікація. 2024. № 1(3). С. 40-44. DOI: 10.37701/ts.03.2024.6.
Nadibaidze A., Bode I., Zhang Q. AI in Military Decision Support Systems A Review of Developments and Debates. Center for War Studies, 2024. 49 р.
Костенко О. В. Аналіз національних стратегій розвитку штучного інтелекту. Інформація і право. 2022. № 2(41). С. 58–69. DOI: 10.37750/2616-6798.2022.2(41).270365.
Іосіфов Є. А. Методи та засоби забезпечення безпечного розпізнавання та параметризації результатів обробки голосової інформації: Дис…д-ра філософії: 125. Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. Київ, 2024. 214 с.
Загорка О. М., Корецький А. А., Загорка І. О., Комолаєва Т. М. Підтримка вироблення рішень під час ситуаційного управління операцією (боєм): методичне забезпечення. Воєнно-прикладні питання системного аналізу та математичного моделювання. 2020. № 1(68). С. 98–109. DOI: /10.33099/2304-2745/2020-0/98-109.
Демиденко М. А. Системи підтримки прийняття рішень. Дніпропетровськ : Нац. гірн. ун-т., 2016. 104 с.
Joint Intelligence, Surveillance and Reconnaissance. 2024. URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/topics_111830.htm (дата звернення: 29.01.2025).
Агентура, супутники, дрони – як «Дельта» поєднує різні дані і допомагає нищити ворога. 2022. URL: https://texty.org.ua/articles/108967/ahentura-suputnyky-drony-yak-delta-poyednuye-rizni-dani-i-dopomahaye-nyshyty-voroha (дата звернення: 29.01.2025).
Миколайчук Р., Старинський І., Миколайчук В. Аналіз технологічних аспектів реалізації веб-скрапінгу статичних і динамічних сайтів. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2024. № 3(51). С. 80–88. DOI: 10.33099/2311-7249/2024-51-3-80-88.
Delta для ЗСУ: Що відомо про новітню систему управління української армії. 2023. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-64585182 (дата звернення: 29.01.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.