Метод обґрунтування складу системи кадрових органів Збройних Сил України
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-69-74Ключові слова:
мережа масового обслуговування, математична модель, система кадрових органів, показники функціонування, показники ефективності, раціональний складАнотація
У статті розглядається метод обґрунтування складу системи кадрових органів ЗС України, який базується на математичній моделі системи кадрових органів, що представлена як мережа масового обслуговування та передбачає вирішення задачі знаходження раціональної чисельності кадрових органів, які задовольняють різним критеріям функціонування системи кадрових органів ЗС України. Проведений вибір показників функціонування системи кадрових органів ЗС України для знаходження таких значень чисельності персоналу кадрових органів, які максимально збільшують кількість кадрових завдань, що ними виконуються.
В статті представлено алгоритм знаходження раціонального складу системи кадрових органів ЗС України.
Метод обґрунтування складу системи кадрових органів застосовується, виходячи з очікуваної інтенсивності надходження людського ресурсу до відповідних угруповань військ за результатами моделювання змін основних характеристик системи кадрових органів від чисельності кадрових органів та очікуваної інтенсивності кадрових завдань.
Посилання
План дій щодо впровадження оборонної реформи у 2016–2020 роках (Дорожня карта оборонної реформи): затв. Міністром оборони України 15.08.2016. 210 с.
Концепція військової кадрової політики у Збройних Силах України на період до 2020 року: Міністерство оборони України: наказ від 26.06.2017 № 342.
Гусак Ю.А. Методологічні основи обґрунтування вимог до системи забезпечення ЗС України особовим складом у мирний та воєнний час: дис. докт. воєн. наук: 09.02.11/ Гусак Юрій Аркадійович. Київ: ЦНДІ ЗС України, 2012. 160 с. Таємно. Інв. № 43400.
Артюх В.М. Обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення кадрового менеджменту в ЗС України: дис. … канд. воєн. наук: 09.02.11 / Артюх Володимир Миколайович. Київ: ЦНДІ ЗС України, 2011. 160 с. Таємно. Інв. № 42924.
Шелест Є. Ф. Методика оцінки ефективності способів комплектування ЗС України особовим складом: автореф. дис. … канд. військ. наук: 20.01.05 / Шелест Євген Федорович. Київ, 2005. 18 с. Таємно. Інв. № 39163.
Водчиць О.Г., Семененко О.М., Добровольський Ю. Б., Бердочник А.Д. Методика оцінки ефективності функціонування систем (органів) комплектування Збройних Сил України особовим складом // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2014. № 3. С. 14–17.
Гусак Ю.А., Думенко М.П. Математична модель системи кадрових органів ЗС України ‟Збірник наукових праць Центрального науково–дослідного інституту ЗС України”, 2019.–№5 (91) С. 30–40. ДСК. Інв. №18132.
Вентцель Е.С. Исследование операций. Москва: Сов. радио, 1972. 552 с.
Шуенкин В.А., Донченко В. С. Прикладные модели теории массового обслуживания. Киев: НМК ВО, 1992. 398 с.
Башарин Г.П., Толмачев А. Л. Теория сетей массового обслуживания и ее приложения к анализу информационно-вычислительных систем // Итоги науки и техники. Серия: теория вероятности, математическая статистика, теоретическая кибернетика. Москва: Math-Net.Ru/ http://www.mathnet.ru/rus/agreement. 1983. Том 21. 119 c.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
