Застосування методу двох функцій для вирішення завдань бойового забезпечення ракетних військ і артилерії
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-5-16Ключові слова:
метеорологічна інформація, оптимальний розподіл, програмний засіб, підготовка військАнотація
Дослідження присвячене обґрунтуванню підходів щодо розробки та впровадження програми пов’язаної із визначенням потреби у засобах метеорологічного забезпечення та повноти метеорологічної інформації у відповідних військових формуваннях.
У статті проаналізовано існуючі форми подачі метеорологічної інформації. Виявлено, що форми подачі такої інформації залежать від потреб споживача, однак мають частину інформації, яка корисна для потреб військових споживачів, зокрема для потреб ракетних військ і артилерії. До такої інформації належать: температура повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрямок вітру, вологість повітря.
Також, у роботі розроблено порядок переводу метеорологічної інформації отриманої з різних джерел у форму потрібну для військових формувань. Основними етапами порядку є: переведення величини атмосферного тиску; побудова графіку вертикального розподілу стандартних ізобаричних поверхонь та переведення цього графіку з стандартних ізобаричних поверхонь до стандартних висот прийнятих в ракетних військах і артилерії; побудова графіків залежності величин температури повітря, напряму та швидкості вітру від стандартних висот; перерахунок напряму та швидкості вітру в балістичні складові вітру по стандартним висотам; врахування прогнозованих величин метеоелементів; узагальнення метеорологічних та гідрологічних явищ.
До того ж, у статті розроблено методику оптимального розподілу джерел метеорологічної інформації за споживачами. Сутність методики полягає у застосуванні методу нелінійного програмування, так званого методу двох функцій, для розподілу неоднорідних, за можливостями, джерел метеоінформації між неоднорідними, за потребами, споживачів такої інформації. Ця методика дозволяє оперативно здійснювати розподіл наявних джерел метеоінформації між споживачами такої інформації.
Ще у дослідженні запропонована процедура застосування програмного засобу «Повнота метеоінформації». Ця процедура включає послідовність дій та їх змістовне наповнення щодо застосування зазначеного програмного засобу. Вказана процедура дозволяє зменшити час на засвоєння навичок роботи з вказаним програмним засобом.
Посилання
Шуляков С.О., Бзот В.Б., Жилін Є.І., Шигімага Н.В., Артеменко А.А. Шляхи удосконалення розвідувального забезпечення бойового застосування ракетних військ і артилерії. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2020. № 1(63). С. 22-30. https://doi.org/10.30748/zhups.2020.63.03
Majstrenko O. V., Prokopenko V. V., Makeev V. I., Ivanyk E. G. Analytical methods of calculation of powered and passive trajectory of reactive and rocket-assisted projectiles.Radio Electronics Computer Science Control. 2020. № 2. С. 173-182. https://doi.org/10.15588/1607-3274-2020-2-18.
Комплекс радіозондування багатофункціональний Радіотеодоліт-УЛ. Техприлад: веб-сайт. URL: http://techprulad.lviv.ua/index.php/ua/vyhotovliaiem/aerolog-pril/%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8 (дата звернення: 01.07.2021).
Майстренко О. В., Бубенщиков Р. В., Стеців С. В. Застосування засобів імітаційного моделювання у процесі підготовки майбутніх офіцерів Збройних Сил України до виконання службових обов’язків. Information Technologies and Teaching Aids. 2020. №75(1). С. 186-201. https://doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2676.
Майстренко О. В. Застосування програмного середовища Milchat у військовій освіті з урахування особливостей пандемії. Information Technologies and Teaching Aids. 2021. №84(4). С. 186-201.
Дашко Н. А. Курс лекций по синоптической метеорологи. Studfiles: веб-сайт. URL: https://studfile.net/preview/5866303/ (дата звернення: 01.07.2021).
Как расшифровать авиационные метео сообщения. Superjet: веб-сайт. URL: http://superjet.wikidot.com/wiki:meteo (дата звернення: 01.07.2021).
Авер'янова Ю. Методологічні засади метеорологічного забезпечення аеронавігацїї з використанням поляриметричних засобів дистанційного зондування: дис. доктора технічних наук: НАУ, Київ, 2017.
Климченко В. Й., Камалтинов Г. Г., Місайлов В. Л. Аналіз потенційних можливостей оглядових РЛС сантиметрового діапазону хвиль щодо забезпечення дій авіації Повітряних Сил Збройних Сил України метеорологічною інформацією. Системи озброєння і військова техніка. 2011. №1. С. 21-27.
Семергей-Чумаченко А. Б. Застосування критеріїв компетентності авіаційного метеорологічного персоналу до викладання авіаційної метеорології. Управління якістю підготовки фахівців: на Всеукраїнській наук.-метод. конф., 26–27 березня 2019 р. Київ, 2019. С. 152-154.
Авер'янова Ю. А. Інтерактивна глобальна мережа отримання, обміну та поширення метеорологічних даних. Вісник Національного авіаційного університету. 2012. № 53(4). С. 26-30. https://doi.org/10.18372/2306-1472.53.3481.
Авер’янова Ю. А., Яновський І. Ф. Динамічна складова глобальної інтерактивної мережі одержання та обміну метеорологічними даними. Вісник Національного Авіаційного Університету. 2011. № 49(4). С. 36-41. https://doi.org/10.18372/2306-1472.49.78.
Трофименко П. Є., Макєєв В. І., Раскошний А. Ф. Оцінка точності урахування метеорологічних факторів при стрільбі на великі дальності. Системи озброєння і військова техніка. 2010. № 3(23). С. 85-89.
Васильєв В. М., Харченко В. П. Моделювання аеронавігаційних систем. Оброблення інформації та прийняття рішень в системі керування повітряним рухом: навч. посіб. Київ : НАУ, 2008. 180 с.
Атаманський Д. В. Перспективна мережа радіолокаційних засобів метеорологічного обслуговування авіації. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2018. № 3. С. 92-102. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZKhUPS_2018_3_16.
Юрчук Л. Ю., Родінін О. В. Спеціалізована система збирання та обробки інформації для метеорологічного моніторингу. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2013. № 1. С. 18–22. URL: https://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/1117.
Пилипович Г. Г., Шевченко В. Л., Дровнін А. С., Мусін Р. Р., Олійник О. Л. Оптимізація роботи чергового метеоролога із використанням автоматизованого робочого місця синоптика. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2014. № 2(20). С. 80-87.
Машков О. А., Мусін Р. Р., Пилипович Г. Г. Оптимізація роботи чергового метеоролога із використанням автоматизованого робочого місця синоптика. Системи управління, навігації та зв'язку. 2015. № 3. С. 95-97.
Дорошенко А., Томишин Ю., Яценко О. Проектування програми метеорологічного прогнозування для багатоядерної платформи. Winter infocom advanced solutions. 2018. С. 55-56. URL: https://iconfs.net/uploads/w.infocom2018/zbirnik-winter-infocom-2018.pdf.
Майстренко О., Франчук Ю. Використання інтерактивних технологій в системі формування вмінь у майбутніх офіцерів служби ракетно-артилерійського озброєння. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки. 2019. №19(4). С. 227-238. https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.269.
Жалдак М. І., Триус Ю. В. Основи теорії і методів оптимізації : навчальний посібник. Черкаси : Брама-Україна, 2005. 608 c. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Zhaldak_Myroslav/Osnovy_teorii_i_metodiv_optymizatsii/.
Берзин Е. А. Оптимальное распределение ресурсов и элементы синтеза систем. Москва: Сов. Радио, 1974. 304 с. URL: https://opac.lviv.ua/bib/607539.
Основи моделювання бойових дій військ: підручник. Київ : НАОУ, 2005. 481 с. URL: https://elib.nuou.org.ua/katalog/osnovy-modeluvannya.html.
G. Fontenot, E. J. Degen, D. Tohn. On Point: The United States Army in Operation Iraqi Freedom. Fort Belvoir, Virgini : CreateSpace Independent Publishing Platform, 2012. 594 p. URL: https://apps.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/a524388.pdf.
A. Feickert. U.S. military operations in the global war on terrorism : Afghanistan, Africa, the Philippines, and Colombia. Репозиторий Dspace, 2005. 25 p. URL: http://afghandata.org:8080/xmlui/handle/azu/4110.
N. Roman, W. Wanta, I. Buniak. Information wars: Eastern Ukraine military conflict coverage in the Russian, Ukrainian and U.S. newscasts. International Communication Gazette. 2017. №79(4). P. 357-378. https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/1748048516682138.
O. Jonsson, Russian Full-Spectrum Conflict: An Appraisal After Ukraine. The Journal of Slavic Military Studies. 2015. № 28(1). P. 1-22. https://doi.org/10.1080/13518046.2015.998118.
J. Lyall. Does Indiscriminate Violence Incite Insurgent Attacks?: Evidence from Chechnya. Journal of Conflict Resolution. 2009. №53(3). P. 331-362. https://doi.org/10.1177/0022002708330881.
J. Nichol. Russia-Georgia Conflict in August 2008: Context and Implications for U.S. Interests. Fort Belvoir, Virgini: Defense technical information center, 2009. 40 p. URL: https://apps.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/a496306.pdf.
Тактична підготовка артилерійських підрозділів: підручник / Трофименко П. Є., Пушкарьов Ю. І., Латін С. П. та ін. Суми : Сумський державний університет, 2012. 776 с. URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30163.
Заболотников Г. В. Учебное пособие по работе с кодом метеорологической информации КН-04:Учебное пособие. С.-П.: РГГМУ, 2010. 35 с.
Novotny J., Dejmal K., Repal V., Gera M., Sladek D. Assessment of TAF, METAR, and SPECI Reports Based on ICAO ANNEX 3 Regulation. Atmosphere. 2021. №12(2). 138 p. https://doi.org/10.3390/atmos12020138.
Заболотников Г. В. Учебное пособие по работе с кодом метеорологической информации КН-01: Учебное пособие. С.-П.: РГГМУ, 2010. 42с. URL: https://www.studmed.ru/zabolotnikov-g-v-uchebnoe-posobie-po-rabote-s-kodami-meteorologicheskoy-informacii-kn-01_ebd988d40f0.html.
Popov V. N., Botygin I. A., Kolochev A. S. Software for storage and processing coded messages for the international exchange of meteorological information. In Journal of Physics: Conference Series. 2017. №803(1). 6 p. https://doi.org/10.1088/1742-6596/803/1/012122.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
