Аналіз методів підвищення живучості телекомунікаційних мереж

Анотація

Розвиток телекомунікаційних технологій, в тому числі й радіорелейних та тропосферних, актуалізує проблему підвищення стійкості мереж у зв’язку з постійним підвищенням вимог до якості їх функціонування. Особливої уваги на теперішній час, враховуючи досвід ООС, потребує необхідність вдосконалення методів упередження та нейтралізації негативних впливів на телекомунікаційні мережі, які в наш час постійно вдосконалюються та відбуваються в формах, яких раніше не існувало. Збільшується кількість випадків негативних впливів на телекомунікаційні мережі, які наносять шкоду не тільки фізичній структурі мережі, а й логічній, що, в свою чергу, вимагає розглядати питання оцінки підвищення живучості не тільки в аспекті структурної живучості, а й в аспекті продуктивності програмного управління різнорідним трафіком. Додатково необхідно приділити увагу безпеці функціонування з’єднань та передачі інформації по ним.

Метою даної статті є аналіз найбільш актуальних методів та методик забезпечення та  підвищення необхідного рівня живучості та звуження кола наукових досліджень для подальшої оптимізації або пошуку більш вдалої комбінації методів чи створення вдосконаленої методики для підвищення ефективності у вирішенні проблем пов’язаних з забезпеченням необхідного рівня живучості телекомунікаційних мереж та систем.

При дослідженнях живучості можливо використовувати ряд різних теоретичних підходів і, таким чином, застосування різних методів аналізу: теоретико-ігрових, імовірнісних, детермінованих, графо-аналітичних. Імовірнісний і детермінований підходи є найбільш розробленими для технічних цілей,  а тому є перспективними для вдосконалення та оптимізації.