ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ АНТИКРИЗОВИХ РІШЕНЬ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-75-84Ключові слова:
надзвичайна ситуація, Єдина державна система цивільного захисту, система ситуаційних центрів, система підтримки прийняття антикризових рішень, багатокритеріальність, невизначеність вхідної інформаціїАнотація
Запропоновано створення ефективної інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами попередження й локалізації наслідків надзвичайних ситуацій (НС) шляхом комплексного включення в діючу Єдину державну систему цивільного захисту (ЄДСЦЗ) по вертикалі від об’єктового до державного рівнів різних функціональних елементів територіальної системи моніторингу НС та складових системи ситуаційних центрів. Показано, що однією з основних функцій системи ситуаційних центрів на всіх рівнях управління ЄДСЦЗ є розробка ефективних антикризових рішень, яка ускладнюється тим, що необхідними умовами ефективності рішень є їх своєчасність, повнота й оптимальність. Для підвищення ефективності прийняття рішень обґрунтовано необхідність розробки формальних, нормативних методів і моделей комплексного рішення проблеми прийняття рішень в умовах багатокритеріальності й невизначеності при управлінні процесами попередження й локалізації наслідків НС. З метою розвитку науково-технічних основ створення системи підтримки прийняття антикризових рішень в системі ситуаційних центрів ЄДСЦЗ в роботі представлена методика обґрунтування оптимальних антикризових рішень щодо забезпечення відповідного рівня безпеки життєдіяльності держави при НС різного характеру в умовах невизначеності вхідної інформації для експертів системи ситуаційних центрів.
Посилання
Про національну безпеку України: Закон України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19
Чеховська М.М. Міжнародний досвід створення ситуаційних центрів у процесі безпекового супроводу реалізації національних інтересів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pap.in.ua/4_2014/62.pdf
Вишневский В.В., Симонов С. В. Организационные процедуры ситуационного центра Математичні машини і системи. 2010. № 4. С. 62-67.
Черногор Л.Ф. Физика и экология катастроф. Харьков: Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2012. 556 с.
Тютюник В.В., Черногор Л.Ф., Калугін В.Д. Системний підхід до оцінки небезпеки життєдіяльності при територіально часовому розподілі енергії джерел надзвичайних ситуацій. Проблеми надзвичайних ситуацій. 2011. Вип. 14. С. 171 – 194.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 61-р. «Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/61-2017-%D1%80
Калугін В.Д., Тютюник В.В., Чорногор Л.Ф., Шевченко Р.І. Системний підхід до оцінки ризиків надзвичайних ситуацій в Україні. Восточно-Европейский журнал передовых технологий. 2012. 1/6 (55). С. 59–70.
Тютюник В.В., Соболь О.М., Калугін В.Д., Тютюник Ю.В. Основи методології територіально-часового формування джерел надзвичайних ситуацій та екологічної небезпеки на локальній території. Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист. Київ: Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України. 2015. Вип. 9. С. 92 – 108
Тютюник В.В. Створення комплексної системи моніторингу надзвичайних ситуацій в регіонах України. Автореф. … доктора технічних наук за спец. 21.02.03 – Цивільний захист. Київ: НАН України. ДП «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», 2015. 42 с.
Тютюник В.В., Стрілець В.М., Калугін В.Д., Захарченко Ю.В. Розвиток методологічного підходу для техногенноекологічної оцінки рівня небезпеки функціонування структурних підрозділів потенційно небезпечних об‘єктів та локальних територій України. Науково-технічний журнал «ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА». № 3(1/2018). С.91 – 101.
Глушков В.М. Введение в теорию самосовершенствующихся систем. Киев: Изд-во КВИРТУ. 109 с.
Фишберн П. Теория полезности для принятия решений. М.: Наука, 1978. 352с.
Саати Т. Математические модели конфликтных ситуаций. М.: Сов. Радио, 1977. 304 с.
Кини Р.Л., Райфа Х. Принятие решений при многих критериях: предпочтения и замещения. М.: «Радио и связь», 1981. 560 с.
Заде Л. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений М.: «Мир», 1976.
Подиновский В.В., Ногин В.Д. Парето–оптимальные решения многокритериальных задач. М.: Наука, 1982. 254 с.
Зайченко Ю.П. Дослідження операцій. 7-ме вид. К.: Видавничий Дім «Слово», 2006. 816 с.
Волошин О.Ф., Мащенко С.О. Теорія прийняття рішень: Навчальний посібник. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. 304 с.
Ларичев О.И., Мошкович Е.М. Количественные методы принятия решений. М.: Наука, Физматлит, 1996. 208 с.
Борисов А.Н., Крумберг О.А., Федоров И.П. Принятие решений на основе нечетких моделей: Примеры использования. Рига: Зинатне, 1990. 184 с.
Вощинин А.П., Сотиров Г.Р. Оптимизация в условиях неопределенности. Изд-во МЭИ и Техника, 1989. 224с.
Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств. М., Радио и связь, 1982.
Орловский С.А. Проблемы принятия решений при нечеткой информации. М.:Наука, 1981. 206 с.
Поспелов Д.А. Логико-лингвистические модели в системах управления. М.: Энергоиздат, 1981. 232 с
Ротштейн А. П. Интеллектуальные технологии идентификации: нечеткая логика, генетические алгоритмы, нейронные сети. Винница: УНИВЕРСУМ – Винница, 1999. 320 с.
Петров Э.Г., Писклакова О.А. Анализ подходов к решению задачи поиска оптимального решения в условиях неопределенности. Вестник ХНТУ. 2007. №4(27). С. 14-19.
Петров Э.Г., Писклакова О.А. Постановка задачи взаимной трансформации различных видов неопределенности. Комп’ютерне моделювання та інтелектуальні системи: Збірник наукових праць. 2007. С.190 – 193.
Петров Е.Г., Новожилова М.В., Гребеннік І.В. Методи і засоби прийняття рішень в соціально – економічних системах. К.: Техніка, 2004. 256 с.
Прохоров Ю.В. Математический энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1988. 250 с.
Нейман Дж., Моргенштерн О. Теория игр и экономическое поведение. М.: Наука, 1970. 124 с.
Ивахненко А.Г, Мюллер Й.А. Самоорганизация прогнозирующих моделей. К.:Техніка, 1985. 223 с.
Клигер С.А., Косолапов М.С., Толстова Ю.Н. Шкалирование при сборе и анализе социологической информации. М.: Наука, 1978. 168 с.
Катулев А.Н., Виленчук Л.С., Михно В.Н. Современный синтез критериев в задачах принятия решений. М.: Радио и связь, 1992. 119 с.
Петров Э.Г., Шило Н.С. Методика оценки адекватности моделей точечной идентификации индивидуальных предпочтений ЛПР. Радиоэлектроника и информатика. 2003. №2. С. 97–103.
Ruban Igor, Tiutiunyk Vadym, Tiutiunyk Olha. Features of decision support by experts of the situational center under conditions of uncertainty of input information in emergency situations. Інформаційні технології і безпека. Матеріали XХ Міжнародної науково-практичної конференції ІТБ-2020. C. 120-124.
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2021-06-09 (2)
- 2021-05-28 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
