МЕТОД ТРИКРИТЕРІАЛЬНОГО РАНЖУВАННЯ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНОГО ПОРІВНЯННЯ АЛЬТЕРНАТИВ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2017-30-3-88-92Ключові слова:
багатокритеріальне прийняття рішень, метод трикритеріального ранжування, метод VIKOR, ранжування альтерантивАнотація
Наведено опис методу VIKOR, призначеного для ранжування альтернатив, та результати його аналізу. Показано, що відомому методу VIKOR притаманні недоліки, пов’язані з необхідністю використання додаткового балансувального коефіцієнта, а також з невизначеністю інтерпретації отримуваних результатів. Зазначено, що усунення цих недоліків пов’язане з необхідністю суттєвого переопрацювання методу VIKOR. Однак розвиток його основної ідеї щодо порівняння альтернатив за двома критеріями відносно найкращої точки шляхом додаткового порівняння альтернатив відносно найгіршої точки дозволяє запропонувати новий метод – метод трикритеріального ранжування, який забезпечить підвищення обґрунтованості результатів за рахунок підвищення повноти порівняння альтернатив. Для цього нового методу наведені відповідні залежності, а також надано поетапний опис проведення розрахунків. Можливість практичного застосування запропонованого методу трикритеріального ранжування продемонстрована на двох розрахункових прикладах, для яких у літературних джерелах наводяться результати, отримані за відомими багатокритеріальними методами. Порівняння результатів розрахунків за відомими та новим методами свідчить, що використання запропонованого методу в комбінації з іншими методами дозволяє підвищити обґрунтованість розроблюваних рекомендації або визначити перспективні альтернативи, які залишились поза увагою інших методів. Ці результати дозволяють зробити висновок, що використання розробленого методу трикритеріального ранжування може бути достатньо перспективним під час багатокритеріальної оптимізації складних об’єктів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.